Цей конспект зібрано за темами, які повторюються в програмах вступних випробувань з біології українських університетів. Він для повторення перед іспитом: швидко освіжити терміни й класифікації. За повним викладом звертайтеся до шкільного підручника.
Ознаки живих організмів
Живе відрізняється від неживого не однією ознакою, а їх сукупністю:
- Обмін речовин та енергії — головна ознака: організм постійно отримує речовини ззовні, перетворює їх і виводить продукти обміну
- Живлення, дихання, виділення — конкретні прояви обміну
- Ріст (збільшення розмірів) і розвиток (якісні зміни, поява нових ознак)
- Подразливість — здатність реагувати на зміни середовища
- Розмноження — відтворення собі подібних
- Спадковість (передавання ознак нащадкам) і мінливість (здатність набувати нових ознак)
- Саморегуляція — підтримання сталості внутрішнього середовища
Органи рослини
Органи квіткової рослини поділяють на дві групи за функцією:
| Група | Органи | Функція |
|---|---|---|
| Вегетативні | корінь, пагін (стебло, листки, бруньки) | живлення, ріст, обмін речовин |
| Генеративні | квітка, плід, насінина | статеве розмноження |
Корінь і види кореневих систем
Корінь закріплює рослину, вбирає воду з мінеральними речовинами, запасає поживні речовини. Розрізняють головний корінь (із зародкового корінця), бічні (відгалуження) та додаткові (від стебла чи листків). Сукупність усіх коренів — коренева система:
| Тип | Будова | Приклади |
|---|---|---|
| Стрижнева | добре виражений головний корінь, від якого відходять бічні | кульбаба, морква, квасоля, дуб |
| Мичкувата | пучок додаткових коренів; головний не виділяється або рано відмирає | пшениця, жито, цибуля, подорожник |
Видозміни кореня: коренеплід (морква, буряк), кореневі бульби (жоржина), корені-причіпки (плющ), повітряні корені (орхідеї).
Функції листка
- Фотосинтез — утворення органічних речовин з вуглекислого газу й води на світлі
- Газообмін — через продихи надходить CO₂, виділяється кисень
- Транспірація — випаровування води, що охолоджує рослину й тягне воду від коренів
Додаткові функції у видозмін: запасання води (алое), захист (колючки барбарису й кактуса), ловля комах (росичка), чіпляння (вусики гороху).
Квітка — орган насінного розмноження
Квітка — це видозмінений укорочений пагін, пристосований до статевого розмноження. Її частини:
| Частина | Що це | Роль |
|---|---|---|
| Квітконіжка і квітколоже | вісь квітки | несуть усі інші частини |
| Чашечка (чашолистки) | зовнішнє коло оцвітини | захист бутона |
| Віночок (пелюстки) | внутрішнє коло оцвітини | приваблення запилювачів |
| Тичинки | тичинкова нитка + пиляк | чоловічий орган: у пиляках дозріває пилок |
| Маточка | приймочка, стовпчик, завʼязь | жіночий орган: у завʼязі — насінні зачатки |
Головні частини — тичинки й маточка; оцвітина — допоміжна. Квітки з обома головними частинами називають двостатевими (вишня), лише з тичинками або маточками — одностатевими (огірок, верба).
Плоди та поширення насіння
Різноманітність плодів
| Група | Тип плоду | Приклади |
|---|---|---|
| Соковиті | ягода | смородина, томат, виноград |
| кістянка | вишня, слива, абрикос | |
| яблуко | яблуня, груша, горобина | |
| Сухі | зернівка | пшениця, кукурудза |
| сімʼянка | соняшник, кульбаба | |
| біб | горох, квасоля | |
| коробочка, стручок, горіх | мак; капуста; ліщина |
Способи поширення плодів і насіння
- Вітром (анемохорія) — плоди з «парашутиками» чи крильцями: кульбаба, клен, береза
- Тваринами й людиною (зоохорія) — соковиті плоди поїдаються, чіпкі причепи переносяться на шерсті: горобина, лопух, череда
- Водою (гідрохорія) — плоди з повітроносними тканинами: осока, кокосова пальма
- Самопоширення (автохорія) — розтріскування достиглих плодів: жовта акація, розрив-трава
Мохи: будова зозулиного льону
Зозулин льон — типовий зелений мох соснових лісів і боліт. Ключове для іспиту:
- Тіло — стебло з вузькими листочками, справжніх коренів немає: до ґрунту мох кріпиться ризоїдами
- Рослина роздільностатева; у життєвому циклі переважає гаметофіт (статеве покоління) — сама зелена рослинка
- Після запліднення (яке можливе лише за участю води) на жіночій рослині виростає спорогон — коробочка на ніжці: це нестатеве покоління, спорофіт
- У коробочці дозрівають спори; проростаючи, спора дає зелену нитку — протонему, з якої виростають нові рослини
Зоологія: форми, органи, порівняння
Життєві форми тварин
Життєва форма — це тип зовнішньої будови, що відображає спосіб життя в певному середовищі, незалежно від спорідненості. Приклади груп: наземні бігаючі (кінь, страус), стрибаючі (кенгуру, тушканчик), деревні лазячі (білка, мавпи), літаючі (птахи, кажани, комахи), водні плаваючі (риби, кити, пінгвіни), ґрунтові риючі (кріт, дощовий червʼяк). Показово, що одна життєва форма обʼєднує неспоріднені види: кит і риба, кажан і ластівка.
Гомологічні та аналогічні органи
| Гомологічні | Аналогічні | |
|---|---|---|
| Походження | спільне | різне |
| Функції | можуть бути різними | подібні |
| Приклади | рука людини, крило кажана, ласт кита; колючки барбарису (листок) і глоду (пагін) | крило птаха і крило метелика; зябра риби і зябра рака |
| Про що свідчать | про спільного предка (дивергенція) | про подібні умови життя (конвергенція) |
Зародковий розвиток: бластула і гаструла
Етапи ембріогенезу багатоклітинних тварин:
- Дроблення — зигота ділиться без росту клітин
- Бластула — одношаровий зародок, порожниста кулька з порожниною (бластоцеллю)
- Гаструла — двошаровий зародок. Утворюється найчастіше впинанням (інвагінацією) стінки бластули. Зовнішній шар — ектодерма, внутрішній — ентодерма; порожнина гаструли (первинна кишка) сполучається із середовищем первинним ротом. У більшості тварин згодом закладається третій листок — мезодерма
- Нейрула й органогенез — із листків формуються тканини й органи: з ектодерми — нервова система та покриви, з ентодерми — кишечник, печінка, легені, з мезодерми — скелет, мʼязи, кровоносна система
Організм і середовище
Розрізняють чотири середовища існування: наземно-повітряне, водне, ґрунтове та інші організми (для паразитів і симбіонтів). Кожне задає набір пристосувань — від обтічної форми тіла риб до редукції очей у крота.
Чинники неживої природи безпосередньо керують життям рослин: світло визначає інтенсивність фотосинтезу (світлолюбні й тіньовитривалі види), температура — строки цвітіння й листопаду, волога — будову листків (у посухостійких вони дрібні, опушені або перетворені на колючки). Саме тому сезонні зміни в неживій природі — скорочення дня, похолодання — запускають у рослин листопад, а навесні тепло й світло пробуджують бруньки.