Кафедра математичного аналізу вперше офіційно згадується як підрозділ Ужгородського університету в наказі № 92–к ректора УжДУ від 11 вересня 1953 року, яким було встановлено річні педагогічні навантаження і місячні оклади у відповідності зі штатним розкладом на 1953–1954 н. р. З 1 жовтня 1953 року на кафедру математичного аналізу призначається випускник аспірантури Львівського університету Студнєв Юрій Петрович на посаду старшого викладача з виконанням обов’язків завідувача кафедрою, який згодом став відомим спеціалістом з теорії ймовірностей і математичної статистики, доктором ф.-м. н., професором. Він очолював кафедру математичного аналізу до 1988 року. З осені 1988 року завідувачем кафедри є доц. Моца А. І.

Наукова тематика кафедри на 50–70-ті роки минулого століття була визначена видатним ученим у галузі теорії ймовірностей і математичної статистики академіком Академії Наук України Гнеденком Б.В. – науковим керівником перших науковців Ужгородського університету Гарштейн Б.Н. і Студнєва Ю.П., які розпочали підготовку студентів зі спеціалізації “Теорія ймовірностей і математична статистика”.

Наукові дослідження велися з теорії сумування випадкових величин, граничних теорем теорії ймовірностей, квазіймовірнісного підходу до задач теорії ймовірностей. З 80–90 років під науковим керівництвом професорів Сільвестрова Д.С. і Козаченка Ю.В. (КНУ ім. Т. Шевченка) на кафедрі математичного аналізу розпочалися наукові дослідження з теорії випадкових процесів і полів, моделювання випадкових процесів у різних функціональних просторах, розв’язування крайових задач з випадковими початковими умовами.

На базі кафедри математичного аналізу в університеті проведено декілька наукових форумів: Всесоюзна школа з граничних теорем теорії ймовірностей у березні 1961 року, Всесоюзна конференція з теорії ймовірностей і математичної статистики 24 лютого – 10 березня 1964 року, Всесоюзна школа молодих вчених у галузі функцій комплексної змінної в серпні 1964 року, Всесоюзний семінар з проблем стійкості стохастичних моделей у вересні 1984 року, Всесоюзна школа з розробки і користування стохастичного і програмного забезпечення в травні 1989 року, Друга українсько-угорська конференція з нових напрямів теорії ймовірностей і математичної статистики у вересні–жовтні 1992 року, Перша українсько-скандинавська конференція з теорії ймовірностей і математичної статистики у вересні–жовтні 1995 року, Міжнародна координаційна нарада “Перспективи впровадження нової математичної спеціальності “статистика” у вищих навчальних закладах України” в травні–червні 2003 року.

Викладачі кафедри беруть участь у підготовці спеціалістів з математики, прикладної математики, статистики, а також забезпечують читання математичних дисциплін при підготовці спеціалістів з фізики і прикладної фізики.

Кількість співробітників:

На кафедрі працює 14 чол., з них 1 доктор фізико-математичних наук, 11 кандидатів фізико-математичних наук, 1 кандидат педагогічних наук.

Перелік та кількість загальних дисциплін та спец. курсів

Кафедра теорії ймовірностей і математичного аналізу забезпечує читання 18 загальних дисциплін та 16 курсів за вибором.

Загальні дисципліни:

1. Математичний аналіз.
2. Комплексний аналіз.
3. Функціональний аналіз.
4. Теорія ймовірностей і математична статистика.
5. Математична статистика.
6. Теорія випадкових процесів.
7. Фінансова математика.
8. Теорія масового обслуговування.
9. Статистичні основи актуарної математики.
10. Випадкові процеси в актуарній математиці.
11. Прикладні статистичні моделі.
12. Аналіз часових рядів.
13. Комп’ютерна статистика.
14. Прикладна статистика.
15. Основи векторного і тензорного аналізу.
16. Додаткові розділи статистики.
17. Додаткові розділи теорії ймовірностей.
18. Математичні основи мікро- і макроекономіки.

Дисципліни спеціалізації:

1. Основи стохастичного аналізу.
2. Граничні теореми для сум незалежно випадкових величин.
3. Випадкові процеси.
4. Моделювання випадкових процесів.
5. Додаткові розділи статистика.
6. Методи економічних обчислень.
7. Методи вибіркових обстежень.
8. Багатовимірний статистичний аналіз.
9. Граничні теореми теорії ймовірностей.
10. Теорія масового обслуговування.
11. Квазіймовірнісні схеми в задачах математичної фізики.
12. Комп’ютерна статистика.
13. Прикладна статистика.
14. Випадкові еволюції та їх застосування.
15. Факторний аналіз.
16. Граничні теореми теорії випадкових процесів.