Світлана Миколаївна ПАХОМОВА, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри словацької філології

(Основні дисципліни: Вступ до слов’янської філології; Сучасна словацька літературна мова: лексикологія; Сучасна словацька літературна мова: синтаксис; Загальне мовознавство.Спецкурси: Переклад текстів ділового стилю; Історія антропосистем слов’янських мов; Проблеми перекладу в світлі словацько-української інтерференції; Теорія і методологія мовознавчих досліджень; Словацька пунктуація).

Народилася 17 травня 1959 р. в м. Хуст Закарпатської обл.

Закінчила з золотою медаллю Ужгородську СШ № 3 і з відзнакою російське відділення філологічного факультету Ужгородського університету в 1981 р.

Протягом 1981-1984 р. навчалася в аспірантурі при кафедрі загального і слов’янського мовознавства Ужгородського державного університету. Кандидатську дисертацію «Русские составные личные именования донационального периода» захистила в спецраді Одеського національного університету в 1984 році. Після захисту кандидатської дисертації майже 10 років викладала на кафедрі російської мови, а з 1994 р. – на кафедрі загального і слов’янського мовознавства, на базі котрої згодом відкрилося словацьке відділення.

Упродовж 1996-1999 р. навчалася в докторантурі при кафедрі словацької філології. Докторську дисертацію «Еволюція антропонімних формул у слов’янських мовах» (спец. слов’янські мови, українська мова) захистила 2000 року у спеціалізованій раді Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. У 2001 р. доктор філологічних наук, професор Світлана Миколаївна Пахомова обрана завідувачем кафедри словацької філології Ужгородського національного університету.

Автор майже 140 наукових публікацій, у тому числі монографій «Еволюція антропонімних формул у слов’янських мовах» (Ужгород, 1999); «Екстралінгвальні фактори в контексті розвитку слов’янських антропосистем» (Ужгород, 2003); «Історія російської антропонімії» (Ужгород, 2006), колективної монографії «Ономастика Полісся» (Київ, 1999), виконаної в Інституті української мови НАН України (розділ «Старополіські антропоформули на східнослов’янському фоні (діахронічний аспект)»; наукових досліджень «Реконструкція дописемного (праслов’янського) періоду розвитку антропонімної системи», «Вплив християнства на антропонімійну систему української мови», «Сучасна офіційна формула іменування українців у загальнослов’янському контексті: історія, тенденції, впливи», «Опозиція «своє/чуже» в дзеркалі антропосистеми», «Словацькі та українські іменники в світлі граматичної категорії роду», «Про праслов’янську субстантивну патронімічну модель», «Словацько-українська інтерлінгвальна омонімія як комунікативна проблема», «Українсько-словацька інтерференція на лексико-семантичному рівні», «Проблеми  інтерференції  в  умовах  словацько-українського білінгвізму»,  «Словацько-українські синтаксичні паралелі: конфронтаційний аспект» та ін. Проф. С. М. Пахомова має публікації в таких наукових виданнях, як «Мовознавство», «Слов’янський збірник», «Українська мова і література в школі», «Записки з ономастики», «Студії з ономастики та етимології», «Slavica Slovaca», «Filologická revue». Її праці друкуються у наукових виданнях Словаччини, Чехії, Росії, Білорусі.

Професор С.М.Пахомова – спеціаліст у галузі слов’янського мовознавства. Основна сфера наукових інтересів: слов’янська історична ономастика, лексикологія, лексикографія, контрастивна лінгвістика, синтаксис. Вона керує науковим міжкафедральним семінаром з проблем ономастики. Завдяки організаторській праці проф. С. М. Пахомової на базі кафедри словацької філології Ужгородського національного університету створено Всеукраїнський науково-методичний центр словакістики, започатковано видання наукового збірника Studia Slovakistica, головою редколегії якого вона є. Проф. С.М.Пахомова також є членом редколегій таких наукових видань, як «Студії з ономастики та етимології» (Інститут української мови НАН України), «Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур» (Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка), Studia Slovakistica (Ужгородський національний університет), «Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія».

Регулярно виступає з доповідями на міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях, симпозіумах та семінарах. Входила до складу  оргкомітетів всеукраїнських і міжнародних конференцій: 8 Всеукраїнська ономастична конференція – Ужгород, 1999; Перспективи розвитку словакістики в Україні – Ужгород, 2002; Українсько-словацькі взаємини в галузі мови, літератури, історії та культури – Ужгород, 2001 і 2004, Свидник, 2006; «Віртуальний інститут словакістики в Україні», 13-а Всеукраїнська ономастична конференція з міжнародною участю (2009).

Професор С. М. Пахомова – член Українського комітету славістів НАНУ.

Під її керівництвом підготовлено до захисту 3 кандидатські дисертації. Була членом спеціалізованої вченої ради К 35.051.13 у Львівському національному університеті ім. І.Франка. Виступала опонентом по захисту кандидатських і докторських дисертацій зі спеціальностей слов’янські мови, українська мова в спеціалізованих радах Києва, Ужгорода, Братислави, Пряшева. Член спеціалізованої ради спеціальності 79-09-9 славістика - слов’янські мови в Пряшівському університеті. Очолювана нею кафедра входить до списку ВАК України як провідна установа по захистах дисертацій зі спеціальності слов’янські мови.

Павло Павлович ЧУЧКА, доктор філологічних наук, професор

(Основні дисципліни: Вступ до мовознавства. Спецкурси: Актуальні проблеми словацького назвотворення).

Народився 22 лютого 1928 р селі Баранинці на Ужгородщині. Початкову освіту здобув у рідному селі , а середню – в Ужгородській реальній гімназії та в Ужгородській СШ № 1. після закінчення Ужгородського державного уніерситету працював рік у середній школі та навчався в аспірантурі Київського державного університету ім. Т Г. Шевченка. Кандидатську дисертацію «Українські говірки околиці Ужгорода» захистив 1959 р., а докторську «Антропонімія Закарпаття» – 1970 р. Обидві в Києві. На викладацькій роботі в УжДУ працює з 1954 р. Спочатку ст. викла­дачем кафедри української мови, а з 1974 р. на створеній з його ініціативи кафедрі загального і слов'янського мовознавства. 1996 р. кафедру реорганізовано в кафедру словацької філології, на якій проф. Чучка П. П. працює дотепер.

Упродовж 54 років роботи в університеті П. Чучка підготував і вів заняття з 20 програмових навчальних дисциплін з українського, словацького, слов'янського та загального мовознавства. Як науковець, він досліджує сучасні українські народні говори, сучасну та історичну ономастику карпатського регіону та контакти української мови з її західними та південними сусідами. Протягом 20 років Чучка працював завідувачем кадри, двічі доручали йому працювати деканом філологічного факультету, упродовж двох каденцій в університеті очолював Учену раду з української мови та історії України. Під його науковим керівництвом 15 аспірантів захистили кандидатські, а два докторанти при його наукових консультаціях – докторські дисертації. Нині всі вони працюють у різних вузах України, Словаччини та Хорватії.

Список наукових праць П. Чучки перевищує 250 назв. Серед них вузів­ські посібники з "Вступу до слов'янської філологи", "Вступу до мовознавства", підручники з української мови для національних шкіл України, зокрема з угорською мовою навчання, укладено, ним редаговано та рецензовано кілька двомовних словників, що виходили друком в Україні, Словаччині, Угорщині та Сербії. ПрофесорЧучка П. П. – співавтор колективної академічної монографії "Історія української мови. Лексикологія", автор енциклопедичних статей у виданнях "Укра­їнська мова. Енциклопедія", "Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина". Найбільше наукове дослідження проф. Чучки П. П. – це монографія "Прізвища закарпатських українців. Історико-етимологічний словник", обсягом у 740 с, який охоплює і пояснює близько 12 тисяч прізвищ корінних українців, їх правопис, вимову і відмінювання, головне - географію, історію та етимологію кожного з них.

Ярослав  ДЖОҐАНИК, кандидат філологічних наук, кандидат мистецтвознавства, доцент

(Основні дисципліни: Нормативний курс сучасної словацької літературної мови; Історія словацької літературної критики;  Історія словацької літератури: повоєнний період; Орфоепічний практикум; Актуальні проблеми сучасної словацької літератури. Спецкурси: Проблеми усного (синхронного) перекладу).

Народився 23 лютого 1964 р. в Словацькій Республіці у м. Бардієві. Початкову освіту здобув у селі Куримка‚ Свидницького округу, а повну середню – у 1979–1983 рр. у гімназії м. Свидника.

1983–1988 рр. навчався на Пряшівському філософському факультеті Кошицького університету ім. П. Й. Шафарика (нині Пряшівський університет) за спеціальністю українська мова і література – словацька мова і література. За високі показники в навчанні  був нагороджений відзнакою Міністерства освіти Словацької Республіки. У 1990 р. поступив до аспірантури при кафедрі української мови і літератури цього ж факультету. Кандидатську дисертацію на тему «Контекстуальність художніх цінностей української прози Словаччини» (наукова спеціальність 81-02-9 «Теорія літератури та історія конкретних національних літератур – українська література») захистив 09.12.1998 р. на спеціалізованій раді філософського факультету Братиславського університету ім. Коменського‚ здобувши науковий ступінь кандидата мистецтвознавства. З 2002 р. відповідно до рішення ВАК України отримав науковий ступінь кандидата філологічних наук, а згодом дістав вчене звання доцента кафедри словацької філології УжНУ, де працює й нині.

У 1994 – 2002 рр., працюючи за направленням Міністерства освіти Словацької Республіки лектором словацької мови і культури на кафедрі словацької філології УжНУ, активно допомагав у становленні та розвитку словацького відділення; розробив ряд спеціальних курсів зі словакістики. З 2003 р. викладав в Університеті ім. Матєя Бела у м. Банська Бистриця (Словаччина), де займав посаду завідувача відділу україністики та заступника декана філологічного факультету.

Проходив наукове стажування в центрах україністики Києва‚ Львова та Мюнхена. Взяв участь у 40 міжнародних наукових конференціях‚ опублікував понад 80 наукових праць в українських та словацьких виданнях‚ у тому числі монографії та навчально-методичні посібники: «Епічні імпресії» (Ужгород, 2006), «З історії словацької літературної критики. Період романтизму» (Ужгород, 2002), «Українська літуратура Словаччини у портретах» (Ужгород, 2002), «Іван Краско і модерна словацька поезія» (Ужгород, 2000).

Поряд з науково-педагогічною діяльністю працює директором Словацько-українського інституту гуманітарних ініціатив, перекладачем на офіційних зустрічах представників Словацької Республіки та України на найвищому рівні, перекладає українську художню літературу словацькою мовою. Доц. Я. Джоґаник – член спеціалізованої комісії з аспірантських програм спеціальності українська мова і література в Університеті ім. Матєя Бела у Банській Бистриці, член Асоціації україністів Словаччини, член Міжурядової словацько-української комісії з транскордонного співробітництва, член Спілки українських письменників Словаччини, член комітету наукового товариства Союзу русинів-українців Словаччини, голова комісії Літературного фонду Словаччини з присвоєння премії ім. І. Франка за оригінальний твір українською мовою, член редколегій наукового збірника «Studia Slovakistica», часопису «Дукля», газети «Podkarpatský Slovák»; організатор регулярних міжнародних наукових конференцій «Словацько-українські взаємини в галузі мови, літератури, історії та культури».

Юлія Василівна ЮСИП-ЯКИМОВИЧ, кандидат філологічних наук, доцент

(Основні дисципліни: Вступ до спеціальності; Старослов’янська мова; Історія Словаччини; Чеська мова; Методика викладання словацької мови і літератури. Спецкурси: Порівняльна граматика слов’янських мов; Методи і прийоми лінгвістичних досліджень).

Народилася 17 січня 1961 року в с.Руське Поле Тячівського району Закарпатської області.У 1978 році закінчила на “відмінно” Руськополівську середню школу. У цьому ж році  вступила на українське відділення стаціонарної форми навчання філологічного факультету Ужгородського державного університету.

Під час навчання в університеті виявила здібності до наукових досліджень.

У 1983 році закінчила з відзнакою  філологічний факультет, отримавши рекомендацію в аспірантуру.Успішно склавши вступні  іспити  і витримавши конкурс, була зарахована  в стаціонарну аспірантуру при кафедрі української мови УжДУ в доктора філологічних наук, професора Дзендзелівського Й. О., де навчалася з 1983 по 1986 роки. Під  керівництвом професора  Дзендзелівського Й. О. виконала кандидатську дисертацію на матеріалі українських говорів Карпатського ареалу: “Структура ономатопів та їх похідних в українських говорах Карпат”, яку захистила у червні 1989 року на Спеціалізованій ученій раді Київського педагогічного  інституту ім.М.Драгоманова, отримала диплом кандидата філологічних наук.

Після закінчення аспірантури  з вересня 1986 року була зарахована на посаду викладача кафедри загального і слов”янського мовознавства.

Під час роботи на цій кафедрі під керівництвом професора Чучки П.П. розробила  8  лекційних, практичних і спеціальних курсів :”Старослов”янської мови”, ”Латинської мови”, ”Загального мовознавства”, ”Чеської мови”, ”Вступу до слов”янської філології”.

У 1993 році Юсип-Якимович Ю.В. присвоєно вчене звання доцента кафедри загального та слов”янського мовознавства.

Після відкриття у 1995 році кафедри словацької філології   на базі кафедри загального і слов”янського мовознавства вона  продовжує працювати на новоствореній кафедрі, де й по сьогодні викладає курси:

“Старослов”янської мови”, ”Чеської мови”,”Історії Словаччини”,”Методики викладання словацької мови”,”Основи мовознавчих досліджень”,

”Вступ до спеціальності”, „ Методи лінгвістичних досліджень”,

„Порівняльну граматику  слов”янських мов”.

Зараз працює над темою докторської дисертації “ Слов”янська фоностилістика  періоду модернізму”. Має до 50 публікацій наукового та навчально-методичного характеру, підготувала до видання підручник та монографію. Бере участь у роботі міжнародних, всеукраїнських, загальноуніверситетських конференцій.

Тетяна Василівна ЛІХТЕЙ, кандидат філологічних наук, доцент

(Основні дисципліни: Вступ до літературознавства; Історія словацької літератури: давня література, просвітництво, класицизм, романтизм, реалізм, міжвоєнний період; Усна народна творчість; Теорія і практика перекладу; Теорія літератури і основи естетики. Спецкурси: Проблеми художнього перекладу;Теорія і методологія літературознавчих досліджень;Словацька  поезія в дискурсі українсько-словацьких літературнихвзаємин).

Ліхтей Тетяна Василівна народилася 30 січня 1972 року в селі Пасіка Свалявського району Закарпатської області. Закінчила Свалявську СШ № 1 (1989), українське відділення філологічного факультету Ужгородського державного університету (1994) та аспірантуру при кафедрі загального і слов’янського мовознавства (1998). Після закінчення аспірантури – викладач, старший викладач, а з 2003 року – доцент кафедри словацької філології. Кандидатську дисертацію “Мова українських перекладів Івана Мацинського” захистила 2002 року. Досліджує українсько-словацькі літературні взаємини, актуальні питання в галузі художнього перекладу, сучасну літературу Закарпаття та Пряшівщини. Авторка 50 наукових та 30 науково-популярних статей, 6 навчально-методичних розробок та навчального посібника “Штурівська генерація романтиків і українська література” (Ужгород, 2003).

Член Національної Спілки письменників України. Авторка 4 поетичних збірок, ряду передмов до видань художніх творів закарпатських митців, упорядник 5 випусків студентських збірників художніх перекладів “Між Карпатами і Татрами” (виходять із 2001 р.) та 2 антологій сучасної жіночої лірики Закарпаття “Ніжність”(Ужгород, 2002) і “Вежа”(Ужгород, 2004).

Наукову та творчу діяльність Ліхтей Т.В. представлено в науково-літературних виданнях “Письменники Закарпаття” (Ужгород, 2003),  “Поезія й поети Закарпаття” (Ужгород, 2003), “Поетичні горизонти Закарпаття” (Ужгород, 2006), “Письменники Срібної землі” (Ужгород, 2006), біобібліографічному довіднику “Жіночі постаті в історії Закарпаття” (Ужгород, 2004), антологіях “Закарпатська поезія ХХ століття” (Ужгород, 2003), “Творчість джинсового покоління” (Мукачево, 2007) та ін.

Леся Томашівна БУДНІКОВА, кандидат філологічних наук, доцент

(Основні дисципліни: Народознавство Словаччини; Лінгвокраїнознавство Словаччини; Сучасна словацька літературна мова: морфологія; Історична граматика словацької мови; Історія словацької літературної мови. Спецкурси:Економічна термінологія сучасної словацької мови; Дитяча література; Юридична термінологія сучасної словацької мови).

Народилася 24 листопада 1977 р. у с. Руське Поле Тячівського району Закарпатської області. Закінчила із золотою медаллю Руськополівську середню школу та із відзнакою словацьке відділення філологічного факультету Ужгородського національного університету та отримала диплом магістра філології в 2000 р.

Протягом 2000-2003 рр. навчалася в аспірантурі при кафедрі словацької філології УжНУ. Кандидатську дисертацію на тему  “Назви осіб у сучасній словацькій літературній мові: словотвірний аспект” захистила 15 грудня 2004 року у спеціалізованій раді Інституту української мови НАН України в м. Київ і отримала науковий ступінь кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.03 – слов’янські мови. Після захисту дисертації працює на кафедрі словацької філології Ужгородського національного університету.

Автор 20 наукових публікацій, де торкається проблематики творення назв осіб у словацькій та українській мовах. Регулярно виступає з доповідями на міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях, симпозіумах та семінарах. Наукові інтереси пов’язані з порівняльним дослідженням словацького та українського словотвору.

Ольга Ласлівна ХОМА, кандидат філологічних наук, викладач

(Основні дисципліни: Сучасна словацька літературна мова: фонетика, морфологія; Словацька діалектологія; Історія словацької культури; Теорія і практика перекладу; Стилістика і культура мови; Основи риторики і ораторського мистецтва. Спецкурси: Орфографічний практикум; Етика перекладача).

Народилась 16 травня 1980 року  в м. Ужгород. Закінчила  ЗОШ № 8 в м. Ужгород. Протягом 1997-2002 рр. навчалася на словацькому відділенні  філологічного факультету УжНУ, де  отримала диплом магістра з відзнакою.

2002-2005 рр. навчалася в аспірантурі при кафедрі словацької філології УжНУ. У 2007 році  захистила кандидатську дисертацію зі спеціальності 10.02.03 – слов’янські мови на тему “Категорія роду іменників у словацькій мові”  в Інституті  мовознавства ім. О.О. Потебні  НАН України.

Працює на кафедрі словацької філології УжНУ, викладає словацьку фонетику, стилістику, діалектологію. Коло наукових інтересів – контрастивна морфологія, лексикологія,  словотвір словацької та української мов.