Колектив кафедри

Кафедра російської літератури - ровесниця УжНУ, її історія починається 1 грудня 1945 року, коли за наказом ректора А.М.Курішка її завідувачем було призначено Івана Костянтиновича Борисова. Згодом кафедрою керували яскраві вчені, доцентиМикола Сергійович Воскресенський (з травня 1946 до серпня 1959-го), Микола Петрович Козлов (1959 – 1969), Євген Павлович Толстов (1969-1976), Віктор Лазарович Удалов (1976 – 1978), Геннадій Іванович Пономарьов (1978 – 1983), Еней Петрович Кравченко (1983 – 1985), Станіслав Миколайович Шошура (1985 – 1991).Із 1991 року кафедру успішно очолює доцент Іван Михайлович Сенько.

Серед тих, хто суттєво впливав на розвиток кафедральної наукової й методичної думки, були доценти Петро Васильович Лінтур (викладач кафедри з березня 1946 р. до смерті в 1969 р., автор понад 40 наукових публікацій у видавництвах Ужгорода, Львова, Києва, Москви, Праги, Берліна), Тетяна Макарівна Чумак (викладач кафедри у 1956 – 1996 рр., дослідниця літературного процесу на Закарпатті, гоголезнавець), доцент Анна Іванівна Дуденкова (у складі викладацького колективу кафедри працювала у 1951 – 1966 рр.), Віктор Іванович Ариповський (доценткафедри з 1954 до 1996 р.), Леонід Михайлович Ауслендер,професорТетяна Сергіївна Волкова.У 1980-і роки доц. В.І. Ариповський керував розробкою кафедральної комплексної теми "Проблеми жанрів у російській реалістичній літературі ХІХ-ХХ ст.".

Науковому зростанню викладачів сприяло відкриття при кафедрі російської літератури аспірантури(1952 р.).Тут сформувалися як науковці Г.І. Пономарьов, Т.М. Чумак, Л.Г. Голубєва, С.М. Шошура, І.М. Сенько, М.І. Мороз-Демчик. Під керівництвом доц.. І.М. Сенька була написана кандидатська дисертація здобувачем Ю.М. Бідзілею. Традицію підготовки аспірантів на кафедрі продовжує проф. Н.П. Бедзір. Кафедра підтримує зв’язки з Московським державним університетом ім. М.В. Ломоносова та Київським національним університетом. 

Кандидатські дисертації викладачів кафедри – помітний внесок в українське й російське літературознавство. П.В. Лінтур захистив дисертацію "Закарпатский сказочник А.Калин: Проблема традиции и личного начала в творчестве сказочника" (Москва, 1953), І.К. Борисов – "Писатель-просветитель Закарпатья середины XIXст. Александр Духнович" (Київ, 1953), А.І.Дуденкова – "Сумароков и литературно-политическая борьба 50-60-х гг. XVIIIв." (Ленінград, 1956), В.І.Ариповський - "Художественная достоверность и логика развития образов в романах И.А.Гончарова" (Київ, 1961), Т.М.Чумак - "Творчество закарпатских писателей середины ХІХ в. (А.Духнович, А.Павлович) и литература чешского и словацкого Возрождения" (Москва, 1965), Г.І.Пономарьов - "Проблема народного искусства в эстетике Л.Н.Толстого" (Москва, 1966), Т.С.Волкова – “Советская поэма 1965 – 1975 годов: к вопросу о типологии жанра” (Москва, 1977),С.М.Шошура –"Проблема трагического в творчестве М.А.Шолохова" (Москва, 1982), Л.П.Бородіна – "Жанрово-стилевые искания советской драматургии 60-х–80-х годов" (Москва, 1987), Н.П.Бедзір –"Современный советский философский роман" (Москва, 1989), І.М.Сенько –"Исторические песни славянских народов о событиях ХІХ века" (Мінськ, 1989), Л.В.Лимонова – "Поетичний пейзаж М.Волошина в контексті російської поезії кінця ХІХ-початку XXст." (Київ, 1993), Ю.М.Бідзіля - "Творчість Івана Сільвая та особливості літературного процесу на Закарпатті у другій половині ХІХ ст." (Львів, 1998).Докторську дисертацію “Русская постмодернистская проза в восточно- и западнославянском литературном контексте” захистила Н.П. Бедзір (Київ, 2008).

Спільними зусиллями викладачів кафедри видано тематичні збірники "Некоторые теоретические проблемы русскойлитературы" (1969, відповідальний за випуск Є.П. Толстов), "В художественном мире М.Лермонтова" (1990, відповідальний редактор С.М.Шошура), "Пушкина чествуют и за Карпатами" (2002, упорядники. І.М. Сенько та Ю.М.Бідзіля).

Наукові дослідження на кафедрі проводяться у трьох напрямках: 1)теоретичні аспекти літературознавства, 2) вивчення творчості російських письменників у контексті світової літератури, 3) вивчення фольклору й  літератури Закарпаття у всеслов'янському контексті.

Європейського наукового резонансу набули публікації видатного дослідника та збирача фольклору П.В. Лінтура, які стосувались проблем казкознавства та баладознавства: "Народні балади Закарпаття" (Львів, 1966), "Українські народні казки" (Берлін, 1972, німецькою  мовою).

Студентам, окрім нормативних курсів, пропонується система спецкурсівза актуальною науковою проблематикою: "Основи наукових досліджень", "Література російської еміграції", "Жанрово-стильові пошуки сучасної драматургії" (доц. Бородіна), "Аналіз художнього твору", "Творчість Ф.Достоєвського" (доц. Лимонова), "Філософські проблеми російської літератури", "Творчість М.Шолохова" (ст.викладач Власова), “Проблемні питання компаративістики”, “Російський постмодернізм у контексті сучасних слов’янських літератур” (проф. Бедзір), "Російсько-українські літературні взаємини", "Взаємозв'язки літератури з іншими видами мистецтва", "Біблійні мотиви в російській літературі" (доц. Сенько) тощо.

Перший випуск філологів-русистів відбувся 1 лютого 1951 року. Серед випускників кафедри – знані в краї письменники В. Басараб, А. Драгомирецький, Л. Кудрявська, М. Рошко, Л. Маришева (Л. Бородіна), Л. Десятникова, педагоги А. Арсірій, М. Алмашій, книговидавці Б. Гвардіонов, Б. Кушнір, В. Падяк, 17 науковців, десятки журналістів, сотні вчителів-русистів.