|
У 2011 році фізичний факультет Ужгородського національного університету відзначає 61 – річницю з часу свого заснування. Це чудова нагода для того, щоб підвести деякі підсумки пройденого факультетом шляху, зрозуміти, що вдалося зробити, намітити перспективи на майбутнє. Це вельми важливо ще й тому, що фізичному факультету УжНУ виповнилося 45 років з часу його функціонування як самостійного підрозділу УжДУ. За роки свого існування перший вищий навчальний заклад Закарпаття зіграв визначну роль у становленні та розвитку регіональної науки та освіти, і УжНУ сьогодні неможливо уявити без його флагмана – фізичного факультету. Знадобилося лише 60 років для того, щоб у результаті доволі складної еволюції фізика в Ужгородському університеті набула форми одного з найпотужніших і значимих факультетів. На різних етапах розвитку фізики в Ужгородському університеті нашими основними і природними колегами були математики та хіміки. Уже в 1946 році у новоствореному (в 1945 р.) Ужгородському університеті була відкрита кафедра фізики і математики для забезпечення навчального процесу з фізико-математичних дисциплін на біологічному, медичному та хімічному факультетах. Очолив її інженер за фахом, випускник Дніпропетровського інституту народної освіти (університету), а згодом викладач фізики Дніпродзержинського металургійного інституту Бушин Василь Никонорович. У нашому університеті йому належало, в першу чергу, обладнати навчальні лабораторії кафедри та забезпечити їх необхідною навчально-методичною документацією. У вересні 1950 року в Ужгородському університеті був створений фізико-математичний факультет, у складі якого почало функціонувати фізичне відділення. Основним завданням новоствореного факультету була підготовка викладачів фізики і математики для шкіл та середніх спеціальних закладів. Внаслідок реструктуризації окремих факультетів УжДУ, підготовка майбутніх фізиків із 29 травня 1951 року по 8 вересня 1954 року здійснювалася в рамках фізико-хімічного факультету. Перший випуск молодих спеціалістів відділення фізики, але вже у складі відновленого фізико-математичного факультету, відбувся у 1955 році в кількості 24 чоловіки. Як самостійний підрозділ УжДУ, фізичний факультет почав функціонувати з вересня 1966 року. Існуючий на той час фізико-математичний факультет було поділено на фізичний та математичний. Цього ж року відбувся перший набір студентів на обидва факультети. Зокрема, студентами – фізиками стало 150 абітурієнтів. Фізичний факультет УжНУ – явище унікальне. Його історію творила, його авторитет стверджувала когорта одержимих педагогів – науковців, які пройшли чудову школу провідних вузів та академічних науково-дослідних установ колишнього Радянського Союзу. Не можна переоцінити вклад Володимира Олександровича Шкоди-Ульянова, Івана Прохоровича Запісочного, Юрія Мелітоновича Ломсадзе, Дмитра Венедиктовича Чепура, Степана Максимовича Кишка, Мотрі Василівни Братійчук, Євгенії Леонідівни Жукової у становлення молодої галузі регіональної фізичної науки, формування її головних і перспективних напрямків. Вони привнесли у новостворений молодий вуз дух високої науки і найактуальніші ідеї тогочасної експериментальної та теоретичної фізики. Саме завдячуючи цим молодим талановитим науковцям, в Ужгороді були відкриті осередки академічної та галузевої науки, вузівські наукові підрозділи – Інститут фізики і хімії твердого тіла, проблемні лабораторії з фізики електронних зіткнень, фізики напівпровідників, лабораторія космічних досліджень, нові кафедри. На момент створенняв 1966 р. фізичний факультет складався з чотирьох кафедр – будови речовини (перейменованої у 1969 р. на кафедру ядерної фізики, зав. доц. В.О. Шкода-Ульянов), теоретичної фізики (зав. доц. Ю.М. Ломсадзе), оптики (зав. доц. І.П. Запісочний), фізики напівпровідників (зав. доц. Д.В. Чепур), а також станції спостережень за штучними супутниками Землі (ШСЗ, наук. кер. доц. М.В. Братійчук). Активізація наукових досліджень на кафедрі оптики під керівництвом І.П. Запісочного, поява нових напрямків, зокрема з фізики електронних і атомних зіткнень, комплексне вивчення елементарних процесів та резонансних явищ, стимульованих взаємодією електронних, іонних та атомних пучків низьких енергій між собою та з речовиною в конденсованому стані, швидкий ріст кадрового потенціалу кафедри дали змогу створити в 1965 році першу в УжДУ Проблемну науково-дослідну лабораторію з фізики електронних зіткнень, організувати наукові конференції високого рангу, стали основою для створення на факультеті нових кафедр. У 1968 році з кафедри оптики виділяється кафедра квантової електроніки, засновником і довголітнім керівником якої (аж до 1982 р.) був проф. І.П. Запісочний. Кафедру оптики очолила кандидат фізико-математичних наук, доцент Жукова Є.Л. У цьому ж 1968 році до складу фізичного факультету увійшла кафедра біофізики (зав. доц. А.В. Ковальчук), яка до того часу функціонувала при біологічному факультеті. Астрофізичні дослідження на факультеті проводяться на кафедрі оптики з часу її заснування. Створена під керівництвом М.В. Братійчук Станція спостережень за ШСЗ могла, крім свого прямого призначення, розв'язувати прикладні та фундаментальні проблеми астрономії, геофізики, геодезії, фізики атмосфери. У травні 1969 року Станція була перетворена в Лабораторію космічних досліджень (ЛКД) на правах відділу Проблемної лабораторії з фізики електронних зіткнень Ужгородського університету. У 1972 році в ЛКД була встановлена світлосильна камера SBG, яка дозволила проводити спостереження за високо орбітальними об'єктами – геостаціонарами. Саме в цій ЛКД в 1972 році, вперше в країні, була здійснена лазерна локація ШСЗ. За видатні результати, отримані проф. М.В. Братійчук в астрофізичних дослідженнях, одній з малих планет (під номером 3372) Сонячної системи Міжнародною Астрономічною Спілкою присвоєно назву "Bratijchuk". У 60 – х та на початку 70 – х років на кафедрі фізики напівпровідників розгорнулися комплексні дослідження з фізики твердого тіла та фізики напівпровідників, очолювані проф. Д.В. Чепуром. Продуктивно працює аспірантура, поглиблюються зв'язки з провідними науковими центрами країни, виникають і розвиваються нові наукові напрями дослідження напівпровідників та діелектриків, значно розширилась та зміцніла матеріальна база кафедри. У 1972 році у зв'язку з успіхами, досягнутими науковцями кафедри фізики напівпровідників у галузі фізики твердого тіла та напівпровідникових матеріалів, на фізичному факультеті була створена нова кафедра – фізичних основ мікроелектроніки, яку очолив доц. І.Ф. Копинець – перший аспірант проф. Чепура Д.В. В наступні роки вона справила великий вплив на розвиток фізичних досліджень в Ужгородському університеті. У тому ж 1972 році до її складу увійшла кафедра біофізики, а згодом, в 1991 році, вона була перейменована на кафедру твердотільної електроніки. Успішний розвиток наукових досліджень кафедр: фізики напівпровідників та твердотільної електроніки, формування наукової школи професора Д.В. Чепура з міжнародним визнанням зумовили утворення на факультеті Проблемної науково-дослідної лабораторії синтезу і комплексних досліджень властивостей нових напівпровідникових речовин складного складу. Організатором та її першим завідувачем став доц. В.Ю. Сливка – учень проф. Чепура Д.В. У 1992 році на базі Проблемної лабораторії організовано (наказом Міністерства вищої освіти України) Науково – дослідний інститут фізики і хімії твердого тіла (НДІ ФХТТ). Директором новоствореного інституту став вихованець кафедри фізики напівпровідників проф. Ю.М. Височанський. Вагомий внесок в організацію та розвиток наукових досліджень НДІ ФХТТ зробив проф. Сливка В.Ю. У 60 – х роках на кафедрі ядерної фізики під керівництвом В.О. Шкоди-Ульянова розпочинаються експериментальні дослідження фундаментального характеру, що пов'язані з визначенням інтегральних перерізів фотонейтронних реакцій. Зусиллями Володимира Олександровича на кафедрі створюється відповідна тому часові експериментальна база. З його ініціативи були придбані і введені в дію електронні прискорювачі – бетатрон на 25 МеВ та мікротрони М-30 і М-10. Поряд з фундаментальними дослідженнями він приділяє значну увагу впровадженню ядерно-фізичних методів у суміжні галузі науки і техніки. Зокрема, запропоновано і реалізовано методику реєстрації запізнюючих нейтронів для визначення вмісту кисню та фтору в металах, а згодом – методику визначення елементів, що діляться, - урану і теорію. З 1970 року розпочалися експериментальні дослідження довгоживучих ізомерних станів ядер, які збуджуються у фотоядерних реакціях. Перелік наукових тем, які розроблялись під новим керівництвом проф. В.О. Шкоди-Ульянова, можна продовжити й далі, але чи не найвагоміша його заслуга полягає в тому, що за відносно короткий час на кафедрі ядерної фізики було закладено міцний фундамент для наукових досліджень з фізики фотоядерних реакцій, подальший розвиток яких сприяв створенню в Ужгороді визнаного у наукових колах третього (після Харкова та Києва) ядерного наукового центру України. У 1969 році в Ужгороді було відкрито відділ фотоядерних процесів Інституту фізики АН України, підставою для чого став саме успішний розвиток досліджень з ядерної фізики в Ужгородському університеті. Проф. В.О. Шкода-Ульянов стає керівником відділу, але й надалі тісно співпрацює з факультетом. Згодом (у 1981 р.) цей відділ перетворився у відділення Інституту ядерних досліджень АН України. Ініціатива його створення, розробка основних напрямків наукової діяльності належить проф. І.П. Запісочному. Його зусиллями були створені необхідні умови для відкриття в Ужгороді в 1992 році на базі цього відділення Інституту електронної фізики НАН України – першої на Закарпатті академічної науково – дослідної установи. Першим директором інституту став академік НАН України О.Б. Шпеник. У 60-х роках бурхливо розвивалася квантова теорія поля та фізика високих енергій. Широкомасштабні дослідження в цій галузі розгортаються на кафедрі теоретичної фізики під впливом її фундатора проф. Ю.М. Ломсадзе. Уже на початку 60 – років великий резонанс у наукових колах викликали роботи Ю.М. Ломсадзе та його учнів по вивченню аналітичних властивостей квантово-механічної та теоретико-польової амплітуди розсіяння за константою зв'язку. Він був одним із перших, хто глибоко усвідомив великі можливості і міць сучасних методів математичної фізики при дослідженні фундаментальних проблем фізики елементарних часток та фізики високих енергій. На базі запропонованих вперше універсальних класів узагальнених функцій він разом з учнями реалізував внутрішньо несуперечливе Пуанкаре – інваріантне формулювання аксіоматичного підходу Боголюбова та Вайтмана як в локальному, так і в нелокальному його варіантах. Започатковані М.М. Боголюбовим важливі дослідження по створенню методу дисперсійних співвідношень Юрій Мелітонович успішно продовжив і запропонував нові пріоритетні напрямки вдосконалення цього підходу. Успіхи наукової школи проф. Ю.М. Ломсадзе, досягнуті наприкінці 60 – х років, стали важливою передумовою створення в Ужгороді в 1970 році нового наукового академічного підрозділу – Ужгородського відділу теорії гадронів Інституту теоретичної фізики АН України, який сьогодні успішно функціонує як відділ теорії елементарних взаємодій Інституту електронної фізики НАН України. Одним з напрямків діяльності факультету від часу його утворення є підготовка викладачів фізики, що, звичайно, зобов'язувало розвивати тут поряд з науковими дослідженнями методику викладання фізики як у середній, так і у вищій школі. Такими проблемами на факультеті займалася кафедра твердотільної електроніки (стара назва якої, як уже зазначалось вище, кафедра фізичних основ мікроелектроніки). На цю кафедру було запрошено на роботу педагога з великим досвідом творчої вчительської роботи В.В. Сагарду, який згодом успішно захистив кандидатську та докторську дисертації педагогічного спрямування, і став завідувачем загальноуніверситетської кафедри педагогіки і психології. Він активно взявся за переобладнання методичного кабінету, використавши оригінальні саморобні демонстраційні установи. Наново переробляється курс методики викладання фізики. На чільне місце у підготовці студентів виходять питання методології і наукового світогляду. Паралельно на кафедрі твердотільної електроніки розробляється проблеми комп'ютеризації навчального процесу, чому значно сприяє оснащений сучасними ЕОМ факультетський комп'ютерний клас з солідною базою відповідного математичного забезпечення. Навчально-методична робота факультету зараз набуває особливої ваги, оскільки сучасна школа вимагає принципово нових підходів, синтезу різних методичних аспектів в єдину злагоджену систему підготовки педагога в умовах університету. Отже, у 60–х роках на факультеті формуються дві основні спеціальності – фізика (фізик-викладач на педагогічному та фізик-інженер на науково-виробничому відділеннях), радіофізика і електроніка. Однак в подальшому відбувається процес утворення та модифікації спеціальностей і спеціалізацій, обумовлений, з одного боку, суспільними потребами, а з іншого – розвитком наукових досліджень на діючих кафедрах і утворенням нових кафедр та лабораторій. Так, у 1988 році на фізфаці відкривається нова спеціальність – фізика і технологія матеріалів і компонентів електронної техніки (інженер-фізик, набір здійснювався до 1998 р.), а згодом, у 1995 році, – наукоємні фізичні технології (інженер-експерт, набір здійснювався до 1998 р.). З 1998 року на факультеті вводиться нова система спеціальностей і спеціалізацій відповідно до вимог реформи вищої освіти України та нового Переліку напрямів підготовки фахівців з вищою освітою. Внаслідок цього замість названих двох останніх спеціальностей запроваджуються дві інженерні спеціальності – фізична і біомедична електроніка (інженер електронної техніки) та прикладна фізика (з двома спеціалізаціями – фізико-технічна експертиза та комп'ютерна фізика й інформаційні технології). Це послужило поштовхом до створення в листопаді 1999 року кафедри прикладної фізики. Організатором та її першим завідувачем став проф. Д.Г. Семак. Сьогодні цю кафедру очолює проректор з наукової роботи УжНУ проф. І.П. Студеняк. Примітною ознакою періоду становлення факультету є комплектування його колективу кадрами, чиє наукове зростання пов'язане безпосередньо з факультетом. Вже з другої половини 50 – х років кращі спеціалісти перших випусків: В.С. Шевера, П.В. Фельцан, Д.І. Сікора, О.М. Парлаг, В.І. Лендьєл (перший випуск 1955 року), І.Ф. Копинець, А.М. Фантич, Ю.В. Попик, В.М. Бенца (другий випуск 1956 року), Л.Л. Шимон (третій випуск 1957 року) та інші поповнило ряди викладацького корпусу фізико – математичного факультету. Це вони – молоді і амбіційні науковці з перших випусків закладали підвалини матеріально-технічної бази факультету, здійснювали постановку перших лабораторних практикумів, розробляли нові навчально-методичні посібники. Названими вище іменами далеко не вичерпується список тих, хто закладав міцний фундамент регіональної фізичної науки і освіти, сприяв становленню університетських наукових підрозділів. Вагомий внесок у розбудову фізичного факультету, створення і зміцнення його матеріальної бази, вдосконалення навчально-виховного процесу зробили також Н.А. Гоженко, А.Є.Ковальчук, Н.П. Носіковський, Є.Л. Жукова, І.Г. Жуков, М.І. Довгошей, викладач з базовою педагогічною освітою Є.І. Сірий. Шану вдячності та поваги ми складаємо сьогодні і тим, хто, не здобувши високих наукових титулів та державних нагород, зробив, однак, помітний внесок у сучасну фізику, своїми конкретними дослідженнями істотно вплинув на зміст і науковий рівень фізичної науки Ужгородського університету. Доброго слова заслуговують кандидати наук, доценти Бенца В.М., Данашевський М.В., Єпішев В.П., Ігнатович С.І., Ковач Є.Т., Кириченко А.Г., Коперльос Б.М., Медведєв С.Ю., Миголинець І.М., Микуланинець С.В., Мучічка І.І., Наконечний Ю.С., Парлаг О.М., Пилипченко В.А., Повч М.М., Пуга Г.Д., Рубіш І.Д., Скубенич В.В., Суховія М.І., Угрин С.Ю., Шуба Й.М., Шманько І.І., Швалагін І.В. Наступний етап (1975-2000 рр.) широкомасштабних наукових досліджень, що розгорнулись на підґрунті фундаментальних здобутків першого (старшого) покоління ужгородських фізиків, слід пов'язувати з діяльністю їхніх учнів та послідовників, серед яких докт. фіз.-мат. наук І.С. Алексахін, Ю. Ажнюк, В.Г. Дробнич, А.М. Завілопуло, А.Й. Імре, В.А. Кельман, О.М. Малінін, С.С. Поп, І.І. Опачко, В.П. Стародуб, В.В. Суран, О.В. Снігурський, Л.Л. Шимон, О.Б. Шпеник, І.І. Шафраньош, О.К. Шуаібов (квантова електроніка), Д.М. Берча, Д.І. Блецкан, Ю.М. Височанський, О.О. Грабар, О.В. Гомоннай, М.І. Довгошей, О.О. Кикинеші, В.Т. Маслюк, В.М. Міца, В.І. Мікла, М.І. Мар'ян, І.І. Небола, Ю.В. Попик, П.П. Пуга, В.М. Різак, В.Ю. Сливка, Д.Г. Семак, О.Г. Сливка, І.П. Студеняк, Л.М. Сусліков, І.Д. Туряниця, Ю.Ю. Фірцак, В.В. Химинець, Л.Ю. Хархаліс (фізика напівпровідників), М.І. Гайсак, І.Ю. Кривський, В.І. Лендьєл, В.Ю. Лазур, В.І. Сабов, В.М. Симулик, І.В. Хіміч (теоретична фізика), В.М. Мазур, Д.І. Сікора (ядерна фізика). Вони відомі вчені, відзначені Державними преміями та престижними міжнародними грантами. Першими в історії Закарпаття за цикл праць "Розробка і впровадження нових некристалічних матеріалів і елементів оптоелектроніки та лазерної техніки" Державною премією України в галузі науки і техніки відзначені у 1989 році співробітникикафедри фізики напівпровідників Блецкан Д.І., Борець О.М., Довгошей М.І., Кикинеші О.О., Семак Д.Г., Сливка В.Ю.,Туряниця І.Д., Туряниця І.І., Фірцак Ю.Ю., Химинець В.В. У 1995 році лауреатами Державної премії України в галузі науки і техніки за цикл робіт "Елементарні процеси та резонансні явища в парних зіткненнях електронів, атомів і іонів" стали співробітники кафедр теоретичної фізики та квантової електроніки Алексахін І.С., Завілопуло А.М., Запісочний І.П., Імре А.Й., Лендьєл В.І., Сабад О.П., Шимон Л.Л., Шпеник О.Б. У складі авторського колективу учених Києва, Харкова та Львова аналогічну державну нагороду присуджено у 2001 році за цикл робіт "Нові фізичні ефекти в сильно анізотропних напівпровідниках і прилади на їхній основі" професори Сливка В.Ю. та Берча Д.М.. Разом з групою науковців з хімічного факультету УжНУ Державною премією України відзначено у 2003 році професора Височанського Ю.М. Аналогічну нагороду у складі авторського колективу вчених з Києва та Харкова отримав у 1999 році і Володимир Михайлович Мазур – випускник і співробітник кафедри ядерної фізики УжНУ (згодом провідний науковий співробітник Інституту електронної фізики НАН України, м. Ужгород). Тут доречно відзначити, що названі лауреати представляють чотири факультетські кафедри – фізики напівпровідників, квантової електроніки, теоретичної фізики та ядерної фізики, засновниками яких була славетна когорта фундаторів (Д.В. Чепур, І.П. Запісочний, Ю.М. Ломсадзе, В.О. Шкода-Ульянов) головних і перспективних напрямків розвитку регіональної фізичної науки. За свою шестидесятилітню історію фізичний факультет підготував понад 6 тисяч висококваліфікованих спеціалістів, які успішно працюють у різних галузях народного господарства, в освітніх закладах і наукових установах України та за її межами. Згадаємо тут лише найбільш відомих і титулованих вчених, які своїми науковими здобутками прославили наш рідний університет, нашу державу. Інститут електронної фізики НАН України (м. Ужгород) з перших днів його створення очолює академік НАН України, іноземний член Угорської академії наук, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, доктор фіз.-мат. наук, професор О.Б. Шпеник. Науково-дослідним інститутом фізики і хімії твердого тіла УжНУ керує член-кореспондент НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, доктор фіз.-мат. наук, професор Ю.М. Височанський. В Інституті математики НАН України відділ прикладних досліджень очолював член-кореспондент НАН України, доктор фіз.-мат. наук, професор В.І. Фущич; в Головній астрономічній обсерваторії НАН України відділ фізики Сонця очолював член-кореспондент НАН України, доктор фіз.-мат. наук Роман Костик. В академічних інститутах міста Києва працюють доктори фіз.-мат. наук Ласло Фекешгазі, Василь Грановський, Василь Єнковський, Іван Цифра, Олександр Гаврилик. В технологічному університеті Поділля (м. Хмельницький) очолював кафедру вищої математики та технічної механіки вихованець кафедри теоретичної фізики УжНУ доктор фіз.-мат. наук, професор Іван Качурик. В Арагонській національній лабораторії (США) працює проф. Ю. Єлінек. Директором Спеціальної астрономічної обсерваторії АН Росії працює член-кореспондент РАН Юрій Балега. У престижних наукових центрах Росії працюють доктори фіз.-мат. наук Василь Куштан та Микола Блецкан. У академічних науково-дослідних установах Угорщини продовжують наукову діяльність кандидати фіз.-мат. наук Василь Совтер, Єва Товтин, та доктор фіз.-мат. наук, професор Олександр Кикинеші. Докторські ступені за кордоном одержали Ю. Єлінек (Ізраїль), Д. Абрашкевич (Канада), О. Абрашкевич (Канада), О. Шпігель (США), Б. Ернст (Ізраїль), О. Шаталов (США). Споглядаючи крізь призму історії на пройдений факультетом шлях, стає більш зрозумілою неординарність постатей тих, хто на різних етапах керував роботою унікального колективу, виводив його на орбіту визнання, слави і вагомих здобутків. Віддаючи дань глибокої всім деканам, які доклали чимало фізичних і інтелектуальних зусиль для становлення фізичного факультету, назвемо їх імена в хронологічній послідовності. З 1950 р. по 1966 р. посаду керівника факультету обіймали: фізико-математичного і хімічного – Г. К. Дістанов; фізико-хімічного – В. Г. Потапов, П. М. Стадник, С. М. Кишко; фізико-математичного – С. М. Кишко, Д. В. Чепур, Г. В. Сірик. Першим деканом (власне) фізичного факультету був призначений у 1966 р. А.П. Грищенко, який багато зробив для розширення та вдосконалення навчальної та науково-дослідної роботи. Суттєві зміни на факультеті почалися відтоді, як його очолив доц. В. О. Шкода-Ульянов (1966-1967 рр.) та доц. І.П. Запісочний (1967-1968 рр.). За цей час факультет значно розширився і зміцнів. Збільшується кількість студентів та викладачів, виникають нові спеціальності. У 1968-1983 рр. факультет очолювали представники кафедри фізики напівпровідників доц. О.М. Борець (1968-1971 рр.), доц. Ю.В. Попик (1971-1974 рр.), доц. В.М. Бенца (1974-1978 рр.), доц. Д.Г. Семак (1978-1983 рр.), а з 1983 р. факультет очолив представник кафедри ядерної фізики доц. О.М. Парлаг. Названі декани багато зробили для розвитку науки та вдосконалення учбового процесу, але найголовніше, вони створили на факультеті благоприйнятну обстановку, яка сприяла дружнім стосункам між співробітниками і не перешкоджала їх творчій діяльності. У цей період значно розширилась та зміцніла матеріальна база факультету, стрімко зріс науковий потенціал кафедр, виникають і розвиваються нові наукові напрямки досліджень. Майже третину часу існування факультету, а точніше 17 років (1988-2004 рр.) деканом був завідувач кафедри квантової електроніки, професор Л.Л. Шимон. Це були важкі, переломні роки, і потрібні були великі зусилля навіть для того, щоб бодай зберегти на досягнутому факультетом високому рівні наукову і педагогічну діяльність. Професору Л.Л. Шимону вдалося це зробити. За час його деканства активізувалося міжнародне співробітництво, відкриваються нові спеціальності і спеціалізації, формуються перспективні напрямки наукових досліджень, створено нову кафедру – прикладної фізики. У кінці 80 – х та на початку 90 – х років значно розширилися зв'язки факультету з науковими установами України та інших республік, які входили до складу колишнього СРСР. Тіснішою стала співпраця з виробництвом, зокрема з такими підприємствами, як Львівський завод газорозрядних приладів, Північно-Донецький хімічний комбінат, Дзержинське виробниче об єднання (ВО) "Азот", ВО "Енергія" (Московської області), а також з окремими підприємствами Закарпаття (ВО "Електрон", "Ужгородприлад", "Електродвигун", "Стеатит"). Це дало змогу розширити наукову тематику на факультеті, збільшити його науково – дослідний сектор. 17 березня 2005 року на альтернативних засадах обрано теперішнього декана фізичного факультету проф. Лазура В.Ю. У площині діянь та досягнень факультету не можна обійти увагою і тих наших славетних фізиків, хто в різний час визначав стратегію розвитку університету, організовував роботу великого колективу на посаді ректора – Д.В. Чепур (1961-1977 рр.), В.Г. Шульга (1977-1980 рр.), В.І. Лендьєл (1980-1988 рр.), В.Ю. Сливка (1988-2004 рр.).
2. Фізичний факультет сьогодні Фізичний факультет сьогодні – один із найпотужніших за науковим потенціалом в Ужгородському національному університеті. У структурі факультету – шість випускаючих кафедр, завідувачами яких працюють член-кореспондент НАН України, доктор фіз.-мат. наук, проф., Ю.М. Височанський (кафедра фізики напівпровідників), доктори фіз.-мат. наук, проф. І.І. Шафраньош (кафедра квантової електроніки), В.Ю. Лазур (кафедра теоретичної фізики з курсом фізики ядра і елементарних частинок), В.М. Різак (кафедра твердотільної електроніки), О.Г. Сливка (кафедра оптики), І.П. Студеняк (кафедра прикладної фізики). До складу факультету входять також Науково-дослідний інститут фізики і хімії твердого тіла (директор – член-кореспондент НАН України, проф. Ю.М. Височанський), Науково-дослідний інститут засобів аналітичної техніки (директор – доц. Й.Й. Головач), Проблемна науково-дослідна лабораторія фізичної електроніки (науковий керівник – професор І.І. Шафраньош, завідувач – професор С.С. Поп), Лабораторія космічних досліджень (науковий керівник – доцент В.П. Єпішев). Тісно співпрацює з факультетом Інститут електронної фізики НАН України (директор – академік НАН України О.Б. Шпеник). На фізичному факультеті УжНУ в різні роки працювали, працюють чи мали пряме відношення до нього один академік та три член-кореспонденти НАН України, один академік та один член-кореспондент Російської академії наук, 7 академіків галузевих академій, 9 Заслужених діячів науки і техніки, 21 лауреат Державної премії, 3 лауреати премії НАН України та 2 Заслужені винахідники. Орденом “За заслуги” ІІІ ступеня нагороджено проф. Л.Л. Шимона. Зараз на факультеті працює 235 спеціалістів. Із них 100 мають наукові ступені доктора або кандидата фізико-математичних наук. Навчальний процес забезпечують 67 викладачів, з них 31 професорів, докторів наук та 36 доцентів, кандидатів наук. До навчального процесу залучаються також висококваліфіковані фахівці НДІ ФХТТ та Проблемної лабораторії, які мають значний досвід наукової та науково-методичної роботи. Гордістю та авторитетом факультету є лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки (Д.І. Блецкан, Д.Г. Семак, О.О. Кікінеші, Л.Л. Шимон, Ю.М. Височанський, Д.М. Берча), Заслужені діячі науки і техніки України (Д.І. Блецкан, Ю.М. Височанський, Д.Г. Семак, В.М. Різак, С.С. Поп), Заслужені працівники народної освіти України (Л.Л. Шимон, І.В. Хіміч), академіки АН вищої школи (Л.Л. Шимон, Д.Г. Семак, І.В. Хіміч), а також академік АН промислової електроніки (С.С. Поп). Міжнародне звання “Соросівський професор” отримали В.І. Лендьел, В.Ю. Сливка, Л.Л. Шимон, В.І. Сабов, С.С. Поп. Грант Міжнародної науково-освітньої програми здобули професори Ю.М. Височанський, В.Ю. Лазур та В.М. Різак. “Соросівськими доцентами” стали Ю.С. Наконечний і А.А. Горват, а В.С. Шевера, С.Ю. Медведєв, В.М. Міца та В.А. Пилипченко удостоєні цього звання двічі. Цілий ряд аспірантів та студентів вибороли міжнародні гранти “Соросівського аспіранта” та “Соросівського студента”. Директора науково-виробничої фірми ТОВ “Техно-кристал” професора Д.І. Блецкана включено в “Золоту книгу ділової еліти України” (Дань зусиллям, заслугам і досягненням відомих особистостей Держави). Такої кількості відзнак державного та міжнародного рівня не здобув ще жоден з факультетів УжНУ. Наші наукові досягнення засвідчуються кількістю і якістю статей, опублікованих у провідних вітчизняних і зарубіжних фахових журналах. Загалом за останні двадцять років науково-педагогічними працівниками та співробітниками факультету опубліковано понад 2400 наукових статей, з яких близько половини - у найпрестижніших наукових журналахсвіту: Phys. Rev., Phys.Rev.Lett., J. Phys., ЖЭТФ, УФН, ТМФ, Опт. и спектр., Ferroelectrics, Physica Status Solidi, Appl. Phys., J. Appl. Phys., Optical Materials, Condensed Matter Physics, Applied Opticsтощо. За результатами проведених досліджень вченими факультету проголошено понад 2 тис. доповідей на національних і міжнародних наукових форумах, отримано 127 деклараційних патентів на винаходи, представлено 20 експонатів на міжнародних та всеукраїнських виставках науково-технічних розробок. За роки незалежності викладачами та науковцями факультету видано 116 навчально-методичних посібників, з них 13 – під грифом МОН України, а також 35 монографій, з яких більше половини у престижних вітчизняних (Наукова думка, Вища школа, Техніка,…) та міжнародних (Springer-Verlag, NovaSciencePublishersInc., Энергоатомиздат,…) видавництвах. Тут доречно відзначити монографії:
Слід відзначити, що серед статей зростає частка тих, які опубліковані в рейтингових міжнародних журналах. Частина статей написана в співпраці з зарубіжними вченими, що є позитивною тенденцією. На підвищення не лише кількості, а і якості публікацій слід постійно звертати увагу, оскільки при оцінюванні якості наукових робіт, рейтингу наукових закладів тощо все частіше враховується імпакт–індекс журнальної публікації. У значній мірі якраз за рахунок публікацій співробітників фізичного факультету в міжнародних фахових журналах Ужгородський національний університет посів у 2010 почесне 8 місце серед провідних університетів України – згідно рейтингу міжнародної науково-метричної бази даних Scopus. З початку 2011 року на факультеті почала діяти Спеціалізована рада по захисту докторських дисертацій зі спеціальностей «Фізика напівпровідників та діелектриків» та «Фізична електроніка». Прискорювальний комплекс відділення фізики ядра та елементарних частинок внесено в реєстр національного надбання України. Щорічно ми приймаємо на перший курс близько 150 студентів. У 2011-2012 навчальному році на факультеті навчається 581 студент. Ми готуємо спеціалістів і магістрів за 5 років, а бакалаврів – за 4 роки. На факультеті створено необхідні умови для підготовки бакалаврів за такими освітньо-професійними напрямками:
а також спеціалістів та магістрів зі спеціальностей:
Починаючи з шостого семестру студенти мають можливість обирати одну із спеціалізацій. Зокрема, в межах напряму підготовки "Фізика" –квантова електроніка, фізика напівпровідників, твердотільна електроніка, оптика і спектроскопія, астрофізика, теоретична фізика, ядерна фізика. В межах спеціальності "Фізична та біомедична електроніка" діють дві спеціалізації – матеріали функціональної та біомедичної електроніки, а також фізика і технологія матеріалів та компонентів електронної техніки. В рамках спеціальності "Прикладна фізика" функціонують три спеціалізації –фізико-технічна експертиза, комп'ютерна фізика й інформаційні технології, а також оптоелектроніка. На педагогічному відділенні спеціальності "Фізика" студенти одержують поглиблену професійно-орієнтовану підготовку з психології, педагогіки та методики викладання, використання ЕОМ в навчальному процесі, проходять практичну підготовку в елітних школах, ліцеях та гімназіях області. Студенти науково-виробничого відділення цієї ж спеціальності отримують ґрунтовну професійну підготовку з основ інформаційно-вимірювальної техніки,мережевих технологій, інженерної графіки, мікросхемотехніки, сучасних методів фізико-хімічного аналізу, основ менеджменту і маркетингу, економіки та управління підприємствами. Студенти спеціальності "Фізика ядра та фізики високих енергій" отримують ґрунтовну підготовку як в області фундаментальних ядерних досліджень, так і в прикладних галузях: ядерна енергетика, ядерні технології, радіоекологія, прикладна ядерна фізика. Окрім ядерно-фізичних методів розрахунку характеристик активних зон реакторів АЕС учбові плани передбачають вивчення систем і устаткування реакторної установки, основ радіаційної фізики і дозиметрії, питань безпеки та надійності АЕС. Диплом спеціалістів даної спеціальності визнається у всіх країнах світу. Відповідно випускники можуть працевлаштуватися на профільних кафедрах університетів, наукових установах України та за кордоном, в установах Міністерства охорони здоров’я, Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки, Державного Комітету по використанню ядерної енергії, Національної енергогенеруючої компанії "Енергоатом", Міністерства палива та енергетики. Маючи ґрунтовну практичну підготовку в галузі комп’ютерних технологій наші випускники успішно працюють в банківських та комерційних структурах. Навчальними планами спеціальності "Фізична та біомедична електроніка" передбачається поглиблене вивчення фізичних основ сенсорної техніки,курсів "Твердотільна електроніка", "Фізика і технологія наноструктур", "Технологічні основи електроніки", "Квантові напівпровідникові прилади та інформаційні технології", "Конструювання мікросхем", методів дослідження біологічних об'єктів, обслуговування біомедичної апаратури та створення біосумісних матеріалів, завдяки яким майбутні фахівці ознайомлюються з найважливішими фізичними явищами та сучасними напрямками розвитку мікро- і наноелектронних технологій, принципами проектування та конструювання різних типів інтегральних схем та функціональних приладів, особливостями технологічних процесів створення структур з нанорозмірними складовими частинами та умовами їх використання в науці і техніці. По суті, ми стоїмо на порозі третьої науково-технічної революції, завдяки якій людина зможе конструювати матеріальний світ, маніпулюючи окремими атомами та молекулами. Студенти спеціальності "Прикладна фізика" (спеціалізації фізико-технічна експертиза) одержують поглиблену підготовку з курсів метрології, стандартизації продукції, експертизи виробів, матеріалів та сучасних технологічних процесів виробництва, автоматизації науково-технічних вимірювань, методів контролю якості, захисту інформації тощо. Підготовка з нової спеціалізації –"Комп'ютерна фізика і інформаційні технології" –націлена на поглиблене вивчення принципів реалізації інформаційних технологій на базі схемотехнічних рішень інтерфейсів зовнішніх пристроїв, методів автоматизації та управління процесами вимірювання, комп'ютерних технологій проведення фізичного моделювання складних систем. Студенти спеціалізації ”Оптоелектроніка” одержують фундаментальну підготовку як з оптичних, так і з електричних методів передачі, обробки, прийому, збереження та відображення інформації; вивчають основні принципи роботи оптоелектронних пристроїв та їх застосування в різноманітних галузях науки і техніки: фотоелементи, світловипромінюючі діоди для видимої та інфрачервоної областей спектру, електролюмінесцентні і рідкокристалічні індикатори, діодні, транзисторні та інші оптопари, оптоелектронні перемикачі і функціональні оптоелектронні мікросхеми. Бурхливий розвиток сучасних інформаційних і комунікаційних технологій, зростання кількості інформації все більше визначають сутність нашої епохи, наближаючи її до ери інформаційного суспільства. Новітні інформаційно-комунікаційні технології роблять величезний перетворювальний вплив на всі сфери сучасного суспільства як у межах національних кордонів, так і у світі в цілому. Нині інформація - це все: влада, сила, джерело багатства, технологія, наука. Таким чином, інформація стає одним з головних чинників прогресу людської цивілізації і одночасно – суттєвим фактором загрози цьому розвитку, бо зростає небезпека можливості використання інформації з відверто антигуманними, злочинними намірами. Останнє загострює проблему несанкціонованого доступу до інформації. У зв’язку з цим питання захисту інформації піднялось на якісно новий рівень як в глобальному, так і локальному масштабах. Питання забезпечення інформаційної безпеки сьогодні для України стоять на одному рівні з захистом суверенітету. У 2007 році вперше на Закарпатті кафедра твердотільної електроніки УжНУ розпочала підготовку фахівців за освітньо-професійним напрямом „Системи технічного захисту інформації ”, а з 2010 року – за напрямом „Безпека інформаційних та комунікаційних систем” галузі знань „Інформаційна безпека”. У 2011 році напрям підготовки «Системи технічного захисту інформації» успішно акредитовано, а отже, студенти на 5-му курсі матимуть можливість продовжувати навчання за спеціальністю „Системи технічного захисту інформації, автоматизація її обробки”, здобуваючи освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра з інформаційної безпеки. Підготовку фахівців вказаних напрямів забезпечують 25 докторів наук, професорів та 30 кандидатів наук, доцентів фізичного факультету. У навчальному процесі інтенсивно використовуються сучасні інформаційні технології та ПЕОМ. Зокрема для студентів нової спеціальності на кафедрі запроваджено спецкурси з програмування розподілених інформаційних систем з використанням сучасних мов: C++, Rubi, Java.Кілька комп'ютерних класів кафедри ТТЕ оснащені десятками сучасних ПЕОМ, що об'єднані у локальну мережу та підключені до мережі університету з виходом в Internet. Лабораторії базової кафедри оснащені науково-методичною і нормативною документацією, довідковою літературою та найсучаснішою апаратурою ТЗІ. У 2007 році для студентів кафедри започатковано науково-практичні тренінг-семінари висококваліфікованими ІТ-фахівцями провідної американської фірми у галузі новітніх інформаційних технології “SWAN”. Науково-практичним полігоном для студентів-магістрантів і аспірантів кафедри є Управління СБУ та Держспецзв’язку України, експертно-криміналістичний центр УМВС України та Ужгородський науково-технічний центр матеріалів оптичних носіїв інформації ІПРІ НАН України. Зазначені структури оснащені сучасними технічними засобами електроніки, телекомунікацій та захисту інформації: вимірювальними лініями, вольтметрами, вимірювачами КСХН панорамними, радіовиявлювачами вимірювальними, що відповідає чинним вимогам до забезпечення навчального процесу. Підготовка висококваліфікованих спеціалістів вказаного профілю адаптована для роботи в наукових та освітніх установах системи Міністерства освіти і науки України та інших науково-технічних організаціях України, спеціальних підрозділах Управління СБУ та МВС України, установах та підприємствах сфери управління Державного комітету зв‘язку та інформатизації України, в силових структурах, державних і приватних структурах де використовуються сучасні інформаційні технології в сфері підприємницької та банківської діяльності. На шести кафедрах факультету можна отримати класичну фундаментальну освіту і проводити наукові дослідження практичного за всіма сучасними напрямками експериментальної і теоретичної фізики, атомної і ядерної фізики, астрономії і астрофізики, оптики і спектроскопії, лазерної фізики і квантової електроніки, фізики напівпровідників і поверхневих явищ, фізики плазми і фізики фазових переходів та багатьма іншими. Із студентською молоддю працюють наші кращі науково-педагогічні кадри, які постійно включають у лекційні курси нові наукові ідеї, самі останні результати наукових досліджень. У навчальному процесі домінуючу роль грає творчий початок, збільшується обсяг годин для самостійної роботи студентів. Із самої новітньої наукової проблематики читаються спеціальні курси – щорічно в розклад занять включається близько 100 таких спецкурсів та спецсемінарів, що практикуються на старших курсах із фахових навчальних дисциплін та дисциплін спеціалізацій. Спецсемінари сприяють розвиткові творчої самостійності студентів, поглиблюють їх інтерес до науки і наукових досліджень, виховують педагогічний такт, розвивають культуру мови, вміння та навички публічного виступу, участі в дискусії. Зараз на факультеті склалася своя, притаманна саме університету, система підготовки наукових кадрів, основою якої є залучення студентів до активної наукової роботи, починаючи вже з 3-го курсу. При цьому, студенти включаються у самі сучасні і пріоритетні наукові теми, керують їх науковими (курсовими, дипломними, бакалаврськими та магістерськими) роботами професори, доценти та наукові співробітники (НДІ ФХТТ, Проблемної лабораторії фізичної електроніки і Лабораторії космічних досліджень), багато з яких є відомими вченими, що мають світове визнання і активно працюють у науці зараз. Кожний сьомий студент закінчує факультет, маючи одну чи кілька публікацій у реферованих журналах, матеріалах Всеукраїнських і міжнародних наукових конференцій. Так, випускник кафедри теоретичної фізики 2006р. Бондарь Д.І. на момент закінчення навчання на факультеті опублікував 8 праць у престижних наукових журналах (як вітчизняних, так і зарубіжних). Після отримання докторського ступеня Бондарь Д.І. працює у Прінстонському університеті (США). Доречно зазначити, що Бондар Д.І. за підсумками Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з природничих, технічних і гуманітарних наук 2005/2006 н.р. з напрямку "Фізика та астрономія" став переможцем і нагороджений дипломом МОН України. Ще один студент 5-го курсу, що спеціалізувався на кафедрі теоретичної фізики, Гедеон С.В., вже на п’ятому курсі мав наукові публікації у найпрестижнішому науковому фізичному журналі Physical Review (США). У 2010 році дві випускниці фізичного факультету стали лауреатами Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з фізики. Зокрема, Антоніна Малініна була нагороджена дипломом за ІІІ місце і, таким чином, стала дворазовим лауреатом подібних конкурсів. Інша наша випускниця – Єлизавета Нодь була відзначена дипломом за І місце. Щороку на підставі рішення Вченої ради фізичного факультету та згідно з постановою Кабінету Міністрів України п’ятеро студентів фізичного факультету відзначаються іменними стипендіями Президента України, ім. професора В.Ю.Сливки, ім. професора Д.В.Чепура, ім. академіка М.М.Боголюбова та ректора УжНУ. Студенти С.Гедеон і В.Кудак під час навчання на фізичному факультеті стали лауреатами іменної стипендії від Благодійної організації "Президентський фонд Л.Кучми "Україна"". Галузь науково-дослідницької роботи студентів пов’язана з фізикою атмосфери та астрофізикою. У 2010 р. таку ж премію отримала і студентка 5 курсу Нодь Є.А. Наші студенти 1 - 4 курсів усіх спеціальностей та спеціалізацій щороку беруть участь у першому етапі Всеукраїнської студентської олімпіади з фізики, переможці якого презентують факультет на завершальному етапі Всеукраїнської студентської олімпіади з фізики. Щорічно студенти-фізики проголошують більше 100 доповідей на університетських підсумкових наукових конференціях, вони є співавторами авторських свідоцтв на винаходи. Успішній науково-дослідній роботі студентів сприяє належна матеріально-технічна база факультету. Це, в першу чергу, обладнані сучасною експериментальною та комп’ютерною технікою наукові лабораторії кафедр, факультетський комп’ютерний клас, Студентське конструкторське бюро “Оптрон”. При цьому частина студентів-старшокурсників виконують наукові роботи у філіях факультетських кафедр, які успішно діють на базі відповідних відділів Інституту електронної фізики НАН України та НДІ засобів аналітичної техніки. З ініціативи студентів фізичного факультету УжНУ у 2000-му році на базі СКБ ЗАТ було створено Студентське конструкторське бюро “МІКРОНІК”. Тут студентська молодь ознайомлюється зі специфікою інженерних робіт на виробництві, набуває практичних навичок у проектуванні та виготовленні сучасних приладів, реалізує власні конструкторські проекти в галузі радіоелектроніки та цифрової схемотехніки. Проектування електронних схем здійснюється з використанням сучасної мікроелектронної елементної бази та комп’ютерних технологій при активній підтримці Інтернет-центру УжНУ. Деякі із завершених студентських розробок (серія побутових сигналізаторів метану та чадного газу типу ГСБ-01, ГСБ-02, ГСБ-03 та ІНГА, адсорбційні чутливі елементи АЧЕ-06, дистанційний датчик ДД-СО, пристрої реєстрації аналогових сигналів ПРАС, електронні запобіжники типу PROTEC, система дистанційного керування персональним комп’ютером LAZY-1, цифровий LCF-метр та інші) вже впроваджені у серійне виробництво в ПП “АНАЛІЗЕР”, ВАТ “Модуль”, СКБ ЗАТ (м. Ужгород) та ВАТ “Мукачівприлад”. Тільки за останні два роки членами СКБ “МІКРОНІК” опубліковано 10 статей у фахових фізичних журналах та матеріалах Всеукраїнських і міжнародних наукових конференцій, в тому числі – 2-ої Української наукової конференції з фізики напівпровідників (м. Чернівці, липень 2004 р.) та 13 Міжнародної конференції Східного відділення Академії Наук Угорщини (м. Ніредьхаза, вересень 2004 р.). Експонати власних розробок студенти представляли на найрізноманітніших виставках, зокрема на Міжнародному ярмарку в Будапешті (2000 р.), спеціалізованій виставці “Машинобудування” (2001 р., м. Запоріжжя), ювілейній виставці “Україна. Десять років незалежності” (2001 р., м. Київ), Всеукраїнському ярмарку соціальних проектів, послуг та технологій (2001 р., м. Київ), IIНаціональній виставці високих технологій та конкурентноспроможної продукції “УКРТЕХНОЛОГІЯ-2003” (2003 р., м. Київ). СКБ “МІКРОНІК” прийняло найактивнішу участь і в організації та проведенні Ужгородської міської виставки “УжТехно-2004”. Наші кращі випускники мають можливість продовжувати навчання в аспірантурі, яка діє на всіх шести кафедрах факультету і є найбільшою в УжНУ. Щорічно у ній готують кандидатські дисертації близько 30 аспірантів очної та заочної форм навчання. Підготовці кадрів вищої кваліфікації сприяє також функціонування на факультеті Спеціалізованої ради по захисту докторських дисертацій із спеціальностей “Фізика напівпровідників та діелектриків” і “Фізична електроніка”. Важливим в цьому аспекті є відкриття в 1988 році докторантури. Цілком закономірно, що більше 60 випускників факультету стали докторами (з них 22 – за роки незалежності), а три сотні – кандидатами фізико-математичних наук (з них 109 – за останні 20 років). Серед них чимало громадян Словаччини, Угорщини, Болгарії, Югославії, Сирії, Іраку, США та Ізраїлю. У громадському житті студентів фізичного факультету було і є чимало яскравих сторінок. Студенти-фізики брали найактивнішу участь у будівництві нового корпусу УжНУ та спортивно-оздоровчого табору “Скалка”. Вони започаткували масові студентські свята – “Дні Архімеда”, “Дні фізики”. Щорічно проводяться зустрічі випускників фізфаку. Цікаво і змістовно проходять вже традиційні для факультету “Дні першокурсника”, змагання команд КВК, різноманітні тематичні вечори відпочинку у гуртожитку, зустрічі з цікавими людьми, дискотеки, тощо. Студенти-фізики та викладачі завжди добивалися вагомих спортивних успіхів. За збірну фізфаку з волейболу упродовж десятиліть грав і нині продовжує грати у складі збірної команди ветеранів УжНУ старійшина кафедри фізики напівпровідників професор Ю.В. Попик. Великих успіхів на спортивних аренах УжНУ досягли наші легкоатлети (доц. В.С. Шеверя – вип. 1955 р., доц. В.М. Бенца – вип. 1956 р.), гімнасти (проф. І.Ю. Кривський – вип. 1956 р.), футболісти (проф. Л.Л. Шимон – вип. 1957 р., доц. А.М. Фантич, доц. В.М. Бенца – вип. 1956 р., член.-кор. НАН України, проф. В.І. Фущич, доц. Й.Й. Грошик – вип. 1958 р.) та представники інших видів спорту. Спортивні успіхи тих років не могли не вплинути на значне піднесення всіх ланок спортивно-масової роботи на факультеті. Студенти-фізики – неодноразові переможці університетських спартакіад. У вихованні студентів та аспірантів широко використовуються наші факультетські традиції, приклад і досвід кращих випускників. І тут, як і в багатьох інших сферах діяльності, особливу значимість має все, що пов’язано з іменами фундаторів фізичного факультету, професорами В.О. Шкодою-Ульяновим, І.П. Запісочним, Ю.М. Ломсадзе, Д.В. Чепуром та М.В. Братійчук. Характерною рисою університетської фізичної освіти є її широта, яка дозволяє випускнику фізичного факультету вільно і кваліфіковано орієнтуватися у будь-якому з напрямків сучасної фізики. Для фізиків, які отримали освіту на фізичному факультеті УжНУ, відкриті двері найпрестижніших академічних науково-дослідних установ, провідних вузів та середніх навчальних закладів, конструкторських бюро, науково-виробничих і обчислювальних центрів. Успішно працюють наші фізики і в інших галузях людської діяльності (медицині, екології, економіці, фінанси, бізнес, менеджмент, митні служби, силові структури і т.д.). І це не дивно, оскільки випускники факультету отримують ґрунтовну освіту з фундаментальної фізики, основних розділів вищої математики, комп’ютерних технологій. Спостерігаючи за розвитком сучасного українського суспільства стає все більш очевидним, що виробничій галузі країни потрібні нові здібні, педантично виховані до виробництва інженерні кадри. Особливо це торкається галузей наукоємних технологій. Щоб краще поєднувати фундаментальну фізичну освіту і глибокі спеціальні знання за обраним інженерним фахом, деканатом фізичного факультету за сприяння ректора УжНУ професора М.М. Вегеша на базі СКБ ЗАТ створено НДІ засобів аналітичної техніки. Його функціонування дозволить розв’язати ряд першочергових проблем і, зокрема, здійснювати підготовку інженерних кадрів у сфері інноваційної діяльності та розробки інноваційної продукції для підприємств Закарпатської області, залучати активну студентську молодь до виконання практичних і конструкторських робіт; сприяти створенню іміджу УжНУ як наукового центру з високим науково-технічним потенціалом. В останні роки наукова діяльність фізичного факультету спрямована на виконання фундаментальних НДР згідно програм МОН з пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки України. У рамках цих програм виконується 26 наукових тем і технічних проектів, які в результаті доволі жорстких експертних оцінок здобули право на фінансування за рахунок держбюджетних коштів. Поряд з цим три наукові проекти виконуються за прямими договорами із замовниками. До виконання НДР та прикладних наукових розробок залучено 150 науково-педагогічних працівників, серед яких 25 докторів та 75 кандидатів наук. Разом з НДІ ФХТТ, ПНДЛ квантової електроніки та Лабораторією космічних досліджень фізичний факультет УжНУ утворює потужний науково-освітній центр України. І зараз наукові досягнення ужгородських фізиків найбільш вагомі саме у тих наукових напрямках, де сформувалися і успішно розвиваються наукові школи з атомної фізики, фізичної і квантової електроніки (школа І.П. Запісочного), фізики та технології напівпровідників (школа Д.В. Чепура). З їх діяльністю пов’язані сьогодні імена найбільш відомих університетських професорів, які стали гордістю нашого краю. Серед них не можна не назвати Д.І. Блецкана, Д.М. Берчу, Ю.М. Височанського, Ю.В. Попика, Д.Г. Семака, Л.Л. Шимона, С.С. Попа, І.І. Шафраньоша. У міжнародному плані фізичний факультет здійснює співробітництво більш, ніж 30 вузами та провідними науковими центрами світу. Про тісні зв’язки з вузами-партнерами красномовно свідчать такі факти. Щорічно група наших студентів, які володіють угорською мовою, проходить семестрове навчання у вузах Угорщини, а окремі студенти – ознайомчу практику у вищих навчальних закладах Словаччини. В свою чергу, студенти Пряшівського університету проходять лабораторний практикум з атомної і ядерної фізики на базі учбових лабораторій фізичного факультету УжНУ. Вчені факультету мають тісні наукові зв’язки з університетами Європи, Америки, Азії. У рамках міжнародної програми підтримки фундаментальних досліджень (контракт №8843/RB від МАГАТЕ, м. Відень) та колективних грантів (Ref. No. 94-4698, Ref.No. 99-01326) від Європейської асоціації INTAS науковці кафедри теоретичної фізики разом з дослідниками зарубіжних наукових центрів (Німеччини, Бельгії, Франції, Великобританії Росії та Грузії) виконують наукові дослідження з проблем керованого термоядерного синтезу та фізики іон-атомних зіткнень. Поряд з цим наукові співробітники кафедр фізики напівпровідників та квантової електроніки виконують спільні наукові дослідження у рамках 2-ох українсько-угорських, 2-ох українсько-індійських, 1-го українсько-болгарського та 1-го українсько-литовського проектів. Міжнародне співробітництво (наукові відрядження для читання лекцій, проголошення доповідей на наукових семінарах, проведення спільних наукових досліджень з використанням унікального експериментального обладнання, підготовка наукових публікацій та дисертаційних робіт аспірантів і пошукачів, тощо) налагоджено з університетами м. Карлсруе та м. Оснабрюк (Німеччина), м. Цюріх (Швейцарія), м.Лінц (Австрія), м. Нант (Франція), м. Наймеген (Нідерланди), м. Вільнюс (Литва), м. Будапешт та м. Мішкольц (Угорщина), м. Жешов (Польща), м. Братіслава, м. Кошіце та м. Пряшів (Словаччина) а також інститутом Лаує-Ланжевена (м. Гренобль), Федеральним Інститутом технологій (м. Цюріх), Лабораторією Леона Бріллюена (м. Сакле), Інститутом фізики Чеської академії наук (м. Прага), Інститутом фізики Литовської академії наук (м. Вільнюс), Лабораторією нелінійної оптики МДУ (м. Москва), Інститутом кристалографії та Фізичним інститутом ім. П. Лебедєва РАН, Інститутом Руджера-Бошковича (м. Загреб) та багатьма іншими. Наукова кооперація фізичного факультету УжНУ з перерахованими університетами та науковими центрами світу – основа його інтеграції у світовий освітній простір і наукове співтовариство. За сприяння фонду Гумбольдта наукове стажування в університеті м. Регенсбург (Німеччина) проходили ст. н.с. кафедри фізики напівпровідників Рущанський К.З. та асп. Сліпухіна І.В., а в університеті м. Карлсруе – м.н.с. Попович П.П. Вихованці фізичного факультету Олександр та Володимир Боровики проходять наукове стажування в університеті м. Гіссен (Німеччина) у групі відомого експериментатора, професора Ерхарда Зальцборна. Науковий співробітник кафедри теоретичної фізики Михайло Хома проходить стажування в університеті м. Зіген (Німеччина). Ми завжди вважали, що фізичний факультет УжНУ дає високий рівень освіти, а тепер переконалися в цьому безпосередньо. Наші спеціалісти, які працюють в західних лабораторіях, як правило, обіймають там відповідальні посади, і від своїх іноземних колег ми отримуємо тільки позитивні відгуки про їх роботу. У національному масштабі ми тісно співпрацюємо зі всіма ключовими університетами (Київським, Львівським, Чернівецьким, Одеським, Донецьким) та науковими центрами, включаючи інститути НАН України: Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова, Інститутом Фізики, Інститутом математики, Інститутом металофізики, Інститутом фізики напівпровідників, Інститутом хімії поверхні, Харківським фізико-технічним інститутом, Інститутом фізики конденсованих систем, Інститутом спектроскопії та іншими. Яка стратегія розвитку фізичного факультету УжНУ, що ми очікуємо від ХХІ століття? ХХ століття було, безумовно, століттям фізики: квантова механіка, атомна енергія, рентгенівські промені, лазери, мазери, квантові комп’ютери та чимало іншого з’явилося у світі завдяки відкриттям фізиків. Яка буде роль фізики у ХХІ столітті? Висловлюються різні думки, і що фізика буде відігравати значно меншу роль, і що фізика у ХХІ столітті буде відігравати таку ж роль, як і в ХХ столітті. Ні з першою, ні з другою думкою ми не згідні, а впевнені, що фізика буде мати і для науки і для суспільства незрівнянно більше значення у ХХІ столітті, ніж у ХХ. Це зв’язано із самою структурою фізики, як науки. Фізики пізнають закони і логіку природи, які з самого початку являються єдино правильними та істинними. Знання логіки природи важливо не тільки для фізиків, воно необхідно для вчених усіх наукових напрямків, в тому числі працюючих в галузі природничих, соціально-економічних та гуманітарних наук. В ХХІ столітті перед людством стоїть ряд глобальних проблем (керований термоядерний синтез, фізика високих енергій (тобто нове покоління прискорювачів), програми космічних досліджень, глобальний екологічний моніторинг), які за обсягом необхідного фінансування непосильні для однієї країни і вимагають міжнародної кооперації. До глобальних проблем слід віднести також виснаження природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища, смертельно небезпечні хвороби, антропогенні зміни клімату планети. Природничі науки, в яких широко використовуються фізичні методи дослідження, повинні зіграти домінуючу роль в розв’язанні перерахованих вище проблем. Розвиток міждисциплінарних досліджень в таких науках як фізика, медицина, біологія, геологія, екологія і т.д. повинен бути основною задачею світового співтовариства. Молодим людям, які бажають поступити на фізичний факультет, я б хотів сказати, що вони вибирають собі чудову, але важку дорогу. Навіть самі вдалі наукові долі складаються із низки перепон, безсонних ночей, наукових помилок і оман. Я б хотів побажати майбутнім фізикам виробити в собі твердий характер, без якого, на мій погляд, неможливо добитися значних успіхів на шляху пізнання.
Володимир Юрійович Лазур, декан фізичного факультету, професор, доктор фізико-математичних наук |
Декан:Лазур Володимир Юрійович, доктор фізико-математичних наук, професор |
