Кафедра відкрита в 1966 році як кафедра хімії напівпровідників, оскільки основним напрямком наукових досліджень кафедри було одержання речовин з певними фізичними властивостями, в першу чергу напівпровідників та анізотропних матеріалів. В 1966–1976 рр. кафедру очолював організатор її створення професор (тоді доцент) Головей Михайло Іванович.  Викладачі кафедри хімії напівпровідників, крім спеціальних курсів дисциплін для підготовки спеціалістів з хімії напівпровідників, в ті роки для всіх студентів хімічного факультету читали і загальні курси з неорганічної хімії, кристалохімії, фізичних методів дослідження. В цей період дослідницькі роботи носять в основному препаративний характер – вивчаються умови синтезу окремих речовин та розробляються відповідні методики, конструюється та встановлюється необхідне обладнання для одержання складних напівпровідникових сполук в вигляді монокристалів (М.І.Головей, І.Д.Олексеюк, М.І.Гурзан.). В області пошуку матеріалів з необхідними властивостями та вирощування їх монокристалів успішно працюють М.Ю.Риган, Є.Ю.Переш, І.В.Галаговець, В.В.Панько, І.М.Стойка, І.В.Роман, М.В.Поторій та ряд інших. Впроваджуються методики термодинамічних та фізико-хімічних досліджень гетерогенних систем (В.О.Худолій, Г.М.Шпирко, В.І.Ткаченко). З часом область наукових досліджень значно розширюється: під керівництвом к.х.н. Л.І.Дойнікова розвиваються роботи по одержанню склоподібних напівпровідникових речовин та дослідженню їх властивостей, під керівництвом А.В.Лади проводяться роботи по одержанню тонких плівок речовин, а з 1969 року розпочалися кристалохімічні дослідження синтезованих речовин під керівництвом к.х.н. Ю.В.Ворошилова. Наукові здобутки кафедри були вагомими, особливо слід відмітити досягнення в розробці технологічних режимів одержання монокристалів пруститу, піраргіриту та ряду інших складних речовин, які одержали всесоюзне визнання. Для спільних наукових досліджень з кафедрою фізики напівпровідників у 1972 році на базі цих кафедр відкривається Проблемна науково-дослідна лабораторія синтезу і комплексного дослідження властивостей нових складних напівпровідникових речовин, яку очолює к.ф.-м.н.(незабаром д.ф.-м.н.) Сливка В.Ю. У Проблемній лабораторії виконувався ряд комплексних наукових тем згідно Постанов Державного комітету з науки і техніки та Академії наук СРСР. В ці роки перші викладачі та науковці кафедри здобувають вчений ступінь кандидата хімічних наук (І.Д.Олексеюк, Є.Ю.Переш, О.О.Семрад, Г.М.Шпирко, А.В.Лада, О.В.Богданова, М.Ю.Риган), а М.І.Головей – доктора хімічних наук.

 У результаті розробки фізико-хімічних основ синтезу матеріалів значно розширюється область пошуку нових речовин, що володіють властивостями, необхідними для техніки нового покоління (нелінійно- та акустооптичні кристали, сегнето-, п'єзо- термоелектрики і т.п.). Тому в 1975 році кафедра отримала назву кафедри хімії твердого тіла та напівпровідників. ЇЇ в 1976-1993 роках очолював д.х.н. професор Ю.В.Ворошилов. В ці роки продовжуються фундаментальні дослідження фазових рівноваг в системах різних речовин. Під керівництвом М.І.Головея, Ю.В.Ворошилова, І.Д.Олексеюка, Є.Ю.Переша ряд співробітників кафедри здобувають вчений ступінь кандидата хімічних наук (С.М.Лакіза, М.С.Гам, І.М.Стойка, М.В.Поторій, В.О.Худолій, В.І.Ткаченко, М.І.Гурзан, В.В.Цигика, Г.В.Орінчай, З.З.Кіш, В.І.Староста, І.Є.Барчій, І.П.Пріц, С.Ф.Мотря). Одночасно провідні науковці кафедри І.Д.Олексеюк, Ю.В.Ворошилов, Є.Ю.Переш здобувають вчений ступінь доктора хімічних наук. Такий значний науковий потенціал хіміків і фізиків – спеціалістів в галузі твердотільної електроніки – дозволив створити при УжДУ в 1992 році на базі Проблемної лабораторії Інститут фізики і хімії твердого тіла, який очолив д.ф.-м.н. Ю.М.Височанський. Викладачі кафедри читають студентам хімічного факультету курси неорганічної хімії, кристалохімії, фізичних методів дослідження, інформатики, студентам інженерно-технічного та фізичного факультетів – загальної хімії. Отримують вчене звання професора Ю.В.Ворошилов, Є.Ю.Переш, доцента – О.О.Семрад, В.О.Худолій, М.В.Поторій.

У 1993 році кафедру перейменовано на кафедру неорганічної хімії і її очолив професор Є.Ю.Переш. Під його керівництвом на кафедрі проводяться дослідження по створенню наукових основ синтезу, вирощуванню монокристалів та дослідженню складних халькогенідних, галогенідних та халькогалогенідних систем з метою одержання перспективних матеріалів для різних областей оптоелектроніки. Успішно проводяться електрохімічні дослідження (під керівництвом к.х.н. С.К.Ковача), роботи по одержанню і вивченню властивостей надпровідних та оксидних матеріалів (під керівництвом к.х.н. О.О.Семрада), встановленню структури кристалічних речовин (під керівництвом д.х.н. Ю.В.Ворошилова). Ці роботи дали можливість здобути вчений ступінь кандидата хімічних наук співробітникам С.В.Куну, О.В.Петрушовій, О.П.Кохану, а Поторій М.В. – доктора хімічних наук.

Основним напрямком наукової діяльності кафедри у співпраці з Інститутом фізики і хімії твердого тіла в останні роки є створення фізико-хімічних основ синтезу, одержання монокристалів складних неорганічних сполук та композиційних матеріалів, вивчення їх властивостей та можливостей застосування в різних галузях електронної техніки. Поштовхом для проведення роботи на більш високому науковому рівні стало придбання в 1998 році сучасної комп’ютерної техніки та пакетів прикладних програм. Це дало можливість використовувати методи математичного моделювання при дослідженні фазових рівноваг в багатокомпонентних системах, здійснювати статистичну обробку експериментальних результатів, встановлювати та моделювати кристалохімічну структуру матеріалів. Результатом активної роботи молодих науковців кафедри, пов'язаної з використанням сучасної комп'ютерної техніки, став захист ряду кандидатських дисертацій (М.Ю.Сабов, В.І.Сідей, П.М.Милян, О.В.Зубака, Н.Й.Габорець, Ю.В.Мінець, Глух О.С., Стерчо І.П.) та однієї докторської (Барчій І.Є.).

Інформація про кафедру неорганічної хімії (2009 р.)

Кількість співробітників – 12

Перелік вчених звань співробітників

Професорів – 3

Доцентів – 3

Перелік наукових ступенів співробітників

 Докторів наук – 3

Кандидатів наук – 4

Перелік та кількість фундаментальних дисциплін

Загальні курси:

1. Неорганічна хімія;
2. Інформатика, обчислювальні машини, програмування;
3. Історія хімії;
4. Геохімія;
5. Квантова механіка і квантова хімія;
6. Будова речовини;
7. Фізичні методи досліджень;
8. Кристалохімія;
9. Обчислювальна техніка і основи програмування;
10. Геологія з основами геоморфології;
11. Хімія;
12. Загальна хімія;
13. Фізична хімія;
14. Хімія з основами геохімії.

Дисципліни спеціалізації рівня підготовки бакалавра:

1. Хімія твердого тіла;
2. Технологія матеріалів електронної техніки;
3. Симетрія і властивості кристалів;
4. Рентгеноструктурний аналіз;
5. Основи наукових досліджень і планування експерименту.

Додаткові курси магістратури:

1. Вибрані розділи неорганічного матеріалознавства;
2. Хімія галогенхалькогенідних неорганічних сполук.

Наукові досягнення

На кафедрі здійснюються систематичні дослідження фазових рівноваг у складних халькогенідних, галогенідних та галогенхалькогенідних системах, будуються відповідні діаграми стану. Щороку проводяться розробки технологічних умов одержання монокристалів тернарних хількогенідних і галогенідних сполук та твердих розчинів на їх основі, досліджуються властивості отриманих матеріалів. Окремі з них, наприклад, сегнетоелектрик-напівпровідник Sn₂P₂S₆ та його аналоги і тверді розчини за їх участю є перспективними функціональними матеріалами для електронної техніки. Одержані та досліджені ряд тернарних халькогенідів з високими показниками коефіцієнта термо-ЕРС та термоелектричної добротності: Tl₄TiS₄, Tl₂SnS₃, Tl₄SnS₄, Tl₄Sn(Pb)S₃(Se₃,Te₃).  Деякі з них, завдяки унікальним характеристикам, є конкурентноздатними з термоелектриками, що вже використовуються на практиці. Тільки за 2009 рік одержано 2 позитивні рішення на патенти по новим термоелектричним матеріалам "Спосіб покращення термоелектричної добротності матеріалів талій(І) тритіостанату Tl₂SnS₃" та "Термоелектричний матеріал". Проведено і дослідження ряду суперіонних матеріалів на основі тетрарних галогенхалькогенідів. Результати досліджень мають пріоритетний характер.

Всього за роки існування кафедри (з 1967 року) видано 4 монографії, 5 навчальних посібників з грифом Міністерства освіти та науки, опубліковано понад 1100 наукових статей, одержано понад 80 авторських свідоцтв і патентів. Захищені 34 кандидатські та 6 докторських (Головей М.І. (1975 р.), Олексеюк І.Д. (1983 р.), Ворошилов Ю.В. (1985 р.), Переш Є.Ю. (1987 р.), Поторій  М.В. (1994 р.), Барчій І.Є. (2005 р.)) дисертацій. Професори Головей М.І., Ворошилов Ю.В., Олексеюк І.Д., Переш Є.Ю. та ст.н.с. Гурзан М.І. – автори наукової роботи “Хімія, технологія і властивості складних галогенхалькогенних матеріалів (1965–1999)”, стали лауреатами Державної премії України в галузі науки і техніки 2000 року. Професори кафедри Переш Є.Ю. та Барчій І.Є. є членами Координаційної Ради з проблем "Неорганічна хімія та електрохімія" при НАН України. 4 викладачів кафедри (професори Переш Є.Ю., Поторій М.В., Барчій І.Є., доцент Кохан О.П.) та старший науковий співробітник ІФХТТ (Сідей В.І.) входять до складу спеціалізованої ради по захисту кандидатських дисертацій зі спеціальностей "неорганічна хімія" та "аналітична хімія". Головою спеціалізованої ради є проф.Переш Є.Ю.

Щорічно колектив кафедри працює над виконанням 3-4 держбюджетних наукових тем, результати роботи висвітлюються в статтях в наукових журналах та тезах доповідей на конференціях (близько 50 публікацій щорічно). За останні 5 років науковцями кафедри захищені 1 докторська та 5 кандидатських дисертацій.

Перспективи розвитку

Наукова робота в співдружності з хіміко-технологічним відділом ІФХТТ проводитиметься в декількох напрямках:

Основний напрямок: Розробка фізико-хімічних основ синтезу, одержання та дослідження властивостей нанокомпозитів та монокристалів на базі тернарних та більш складних халькогенідних, галогенідних та галогенхалькогенідних сполук як перспективних матеріалів для електронної техніки (науковий керівник д.х.н., професор Переш Є.Ю.).

Інші напрямки: Вивчення електронно-іонних процесів на контактах змішаного електронно-іонного провідника з електролітами та металами (науковий керівник: к.х.н., доцент Кохан О.П.);

Складні халькогеніди у системах Tl(Ag,Cu)–Me^IV(Me^V)–S(Se,Te)": фазові рівноваги, одержання і властивості кристалів (наукові керівники: д.х.н., професор Переш Є.Ю., д.х.н., професор Барчій І.Є.);

Дослідження фазових рівноваг та властивостей сполук в системах Hg–Sb–O, Pb–Sb–O (наукові керівники: к.х.н., доцент Семрад О.О., к.х.н., с.н.с.Милян П.М.)