Державний університет із медичним факультетом на Закарпатті в м.Ужгороді було засновано 18 жовтня 1945 р. Заняття на медичному факультеті УжДУ почалися 1 лютого 1946 р. В 1948 році на медичному факультеті була відкрито кафедру мікробіології.

Для її організації і завідування з Москви була запрошена кандидат медичних наук, доцент Ганна Максимівна Уліско, досвідчений фахівець і педагог. Крім педагогічної роботи вона займалася створенням матеріальної бази, оснащенням педагогічного процесу і підготовкою штату нових співробітників. Складкафедри на той час був невеликим: зав.кафедрою, доц. Г. М. Уліско, асистент Ольга Петрівна Кушнірова і один лаборант.

Після її повернення в Москву у 1952 році кафедру очолив В. С. Петрус, що у Львові закінчив аспірантуру і пізніше захистив кадидатську дисертацію. У зв'язку з малою чисельністю працівників кафедри мікробіології і гістології були об’єднані в одну, якою завідував професор Костянтин Павлович Рябов.

На початку 60-х років, після від’їзду проф. К. П. Рябова, відбулася реорганізація кафедри: вона була перейменована на кафедру мікробіології та інфекційних хвороб, завідувачем якої став знову В. С. Петрус, який на той час був уже кандидатом медичних наук і працював проректором з наукової роботи УжДУ. Це сприяло розширенню кафедри і її подальшому розвитку. Курс інфекційних хвороб першопочатково відносився до кафедри загальної терапії, заснованої 16 січня 1949 р., яку очолював проф. В. М. Слішко із Ростова-на-Дону. Василь Михайлович захистив кандидатську дисертацію у 1938 році, докторську – у 1948 році,  у січні 1949 року його призначають завідувачем кафедри. У 1950 році він отримує звання професора і з осені наступного року очолює кафедру госпітальної терапії з курсами пропедевтики внутрішніх та інфекційних хвороб, одночасно виконуючи обов’язки професора кафедри факультетської терапії. Перші свої наукові пошуки проф. В. М. Слішко спрямував на вивчення гарячкових захворювань. Працюючи в УжДУ, довів наявність бруцельозу на Закарпатті. Разом з доцентом О. Г. Керстнером виявив в області збудника лихоманки типу геморагічного нефрозо-нефриту, занесену у Велику медичну енциклопедію під назвою “Закарпатська геморагічна гарячка”. Велику увагу приділяв також проблемі патогенезу і лікування гіпертонічної хвороби, гепатитів тощо. Написав понад 60 наукових праць. Підготував 4-ох кандидатів медичних наук, у тому числі двох перших аспірантів медичного факультету УжДУ – О. М. Кишка та Л. Ф. Кравченка, згодом відомих професорів. У вересні 1954 р. Василь Миколайович Слішко залишає Ужгородський державний університет щоб зайняти посаду керівника кафедри інфекційних хвороб медичного факультету в Ростові-на-Дону.

З 1952 року на кафедрі на різних посадах (старший лаборант, аспірант, старший викладач, доцент, професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб і епідеміології) працює Олександр Максимович Кишко. Протягом тривалого часу (з 1961 по 1965 рік, з 1971 по 1974 рік, з 1980 по 1984 рік) є деканом медичного факультету. У 1955 році він захистив кандидатську дисертацію “Лечение нагноительных заболеваний легких с применением интратрахеального введения пенициллина” в медичному інституті в Ростові-на-Дону, а в 1971 році в Інституті вірусології АМН СРСР (Москва) докторську дисертацію “Клинико-эпидемиологическое изучение вирусного гепатита в Закарпатье”. Основними напрямами його наукової діяльності є пульмонологія, кардіологія та інфекційні захворювання. Він розробляє методику інтратрахеального введення антибіотиків при гнійних захворюваннях легень, лікування легеневих кровотеч, профілактику гіпертонічної хвороби, епідеміологію, особливості клініки, лікування і профілактику різних інфекційних захворювань.

О. М. Кишко – автор більше ніж 120 наукових праць, довідника з інфекційних хвороб, раціоналізаторських пропозицій. Значну увагу приділяв педагогічному процесу: автор трьох підручників, методичних розробок, навчальних задач із епідеміології тощо. Неодноразово читав лекції студентам медичного факультету Кошіцького університету ім. П. Й. Шафарика (Словаччина) і Будапештського університету (Угорщина). Брав активну участь у місцевих, республіканських, всесоюзних конференціях і з’їздах, учасник ряду Європейських конгресів. Помер у 1986 р.

У 1960 р. за розпорядженням Міністерства Охорони Здоров’я СРСР для посилення кадрового складу факультету із Харкова на медичний факультет УжДУ був спрямований “десант” кваліфікованих фахівців-медиків, кандидатів медичних наук. Серед них такі відомі вчені-педагоги як О. Є. Пащенко і С. Д. Пащенко, В. І. Пушкаренко і Г. Д. Пушкаренко, Б. І. Волович і А. В. Смеренська, В. М. Єфімов і Л. К. Єфімова, Н. Д.Дасюк.

А. В. Смеренська була обрана асистентом кафедри мікробіології та інфекційних хвороб на конкурсній основі. У 1962 р. вона ж стала доцентом кафедри. З 1969 року з ініціативи завідуючого кафедри і проректора з наукової роботи В. С. Петруса без узгодження з деканом медичного факультету А. М. Кишко кафедру було відокремлено від курсу інфекційних хвороб і включено до складу біологічного факультету як самостійну одиницю, яка, однак, територіально залишалася на медичному факультеті. Основним мотивом такого кроку була необхідність розширення і зміцнення біологічного факультету УжДУ. До цього часу на біологічному факультеті студентам стаціонарної, вечірньої і заочної форми навчання забезпечувалось лише читання курсу Загальної мікробіології. За період належності кафедри до медичного факультету, а саме протягом 21-ти річної роботи, на її базі було виконано 7 кандидатських дисертацій як власними співробітниками, так і працівниками інших кафедр (Ісаєвою Л. В., кафедра оперативної хірургії; Фрідман Г. І., кафедра гігієни; Ладаній М. М. та іншими). За сприяння і при безпосередньому керівництві доцента В. С. Петруса захистили кандидатські дисертаційні роботи О. П. Кушнірова і В. М. Плахотнюк.

У зв’язку з переходом кафедри на біологічний факультет кількість педагогічного навантаження зросла майже втричі, оскільки було розроблено близько 12 нових спеціальних курсів для студентів-біологів, а також за рахунок керівництва їхніми курсовими і дипломними роботами. За цей час викладачі кафедри освоїли викладання різних дисциплін в рамках мікробіології, в тому числі було розроблено такі нові курси як Технічна мікробіологія, Ґрунтова мікробіологія, Генетика бактерій, Санітарна мікробіологія, Антибіотики, Імунологія і багато інших. У кожному спецкурсі було не менше 20-40 лекційних годин, більшість становили практичні талабораторні заняття.

Уже на біологічному факультеті в аспірантуру було прийнято багато біологів. У результаті від’їзду доцента В.С. Петруса у м. Львів, з 1972 по 1978 рікзавідувачем кафедри була обрана доцент А.В. Смеренська Робота аспірантів як стаціонарної,так і заочної форми навчання над кандидатськими дисертаціями під керівництвом А.В.Смеренської була результативною і призвела до захисту робіт із таких актуальних тем:Серологічна діагностика склероми, к.м.н. А. М. Чекотило, 1971 р.; Мутагенний вплив УФ-опромінення і стрептоміцину на деякі види бактерій, к.б.н. Н. М. Красницька (Андропова), 1973 р.; Вивчення структури та імунобіологічної активності окремих фракцій Klebsiellarhinoscleromatis, к.м.н. А. І. Туряниця, 1975 р.; Псевдотуберкульоз і деякі інші природнозональні інфекції в Закарпатті, к.м.н. М. М. Сакаль (зав. лаб. особливо небезпечних інфекцій в обласній санітарно-епідеміологічній станції), 1976 р.; Деякі бактеріальні хвороби плодових культур Закарпаття, к.б.н. А. М. Садляк (Директор ЗТВКР: Закарпатського територіального відділу карантину рослин), 1982 р.; Вивчення мікрофлори води “Нафтуся” у процесі експлуатації трускавецького родовища, к.б.н. Г. І. Конотоп, 1983р.; Динаміка імунологічних і алергологічних реакцій при дизентерійній інфекції (експериментально-лабораторне дослідження), к.б.н. Х. І. Микита, 1984 р.

Відповідно штат співробітників кафедри збільшився і до її складу на той час входило 7 викладачів: А. В. Смеренська– зав.кафедри к.м.н., доцент; О. П. Кушнірова, к.м.н., доцент; В. М. Плахотнюк, к.м.н., доцент; Н. М. Красницька (Андропова), к.м.н., доцент; М. М. Ладаній, к.м.н., доцент; А. І. Туряниця, к.м.н., асистент; І. М. Міговк, асистент, пізніше-старший викладач; а також зав. музеєм живих бактеріальних культур О. М. Повханич, старший лаборант В. І. Залукаєва (Петросова), лаборанти Г. Д. Колісник і М. П. Риндіна та препаратор О. П. Кий.

Наукова тематика кафедри була в основному медичного спрямування і пов’язана із епідемічними захворюваннями на Закарпатті та розповсюдженими тут інфекційними захворюваннями (ріносклероми, озени, стафілококових інфекцій та інших природних осередкових хвороб). Наукова робота проводилась на високому методичному рівні, про що свідчив об’ємний звіт, представлений в науково-дослідну частину УжДУ. За звітний період (1971-1977) працівниками кафедри були опубліковано 92 наукові праці в основному у центральних виданнях України і Росії (ЖМЭИ, Мікробіологічний журнал, Вірусологія тощо), отримано 6 посвідчень на раціональні винаходи та пропозиції. Викладачі кафедри приймали участь на мікробіологічних З’їздах, конференціях (ІХ Український з’їзд у Києві у 1975 р., ІУ з’їзд мікробіологів у Києві в 1976 р. тощо).  

Паралельно на медичному факультеті успішно працювали спеціалісти курсу інфекційних хвороб. З 1971 по 1981 роки професором кафедри інфекційних хвороб Ужгородського державного університету працював Наум Ісакович Волович. Його направили на роботу до Ужгорода з Харкова, де в Інституті вакцин та сироваток він очолював епідеміологічний відділ. У 1958 році Н.І. Волович успішно захистив докторську дисертацію на тему “Актуальні питання епідеміології та профілактики дифтерії”. Одержав диплом доктора наук і звання професора. У 1959 р. Н.І. Волович приїжджає на Закарпаття. До роботи в університеті працював на посаді директора з наукової роботи Ужгородського санітарно-бактеріологічного інституту. За роки роботи в Харкові, Ужгородському санбакінституті та держуніверситеті професор Н.І. Волович підготував 5 докторів наук, 25 кандидатів медичних наук і практичних працівників. За цей час було опубліковано більше 200 наукових робіт із питань аналізу і з’ясування причин, діагностики та профілактики епідемічних спалахів інфекційних захворювань у багатьох областях України, а саме кишкових інфекцій, стафілококових захворювань, ріносклероми (епідемічні вогнища на Закарпатті) тощо. Результати досліджень і пропозиції вченого були використані Міністерством охорони здоров’я у вигляді інструкцій та рекомендацій: діагностика черевного тифу за допомогою Vi-антигену, ріносклероми, кандидозів реакцією гемаглютинації, застосування антигістамінних препаратів у лікуванні дизентерії та інше. У 1982 р. проф. Н.І. Волович вийшов на пенсію.

У 1987 р. відбулася реорганізація кафедри внаслідок злиття декількох курсів (гігієни, неврології, психіатрії та інфекційних хвороб). Із 1988 р. кафедру гігієни, інфекційних хвороб, неврології та психіатрії очолив доцент І. Ю. Лавкай.

З 1979 року, після переходу А. В. Смеренської на посаду доцента за власним бажанням, завідувачем кафедри було обрано доцента М. М. Ладаній, що керував роботою мікробіологічного колективу до 1982 року. З 1982 по 1986 рік кафедрою завідувала доцент, к.м.н. Ала Іванівна Туряниця. За час її завідування була оновлена матеріально-технічна база кафедри, активувалась науково-дослідна робота. Науковий портфель кафедри поповнився госпдоговірними тематиками, фінансованими Міністерством сільського господарства, Міністерством харчової промисловості, Всесоюзною карантинною службою, а також науковими розробками, виконаними на замовлення Військово-промислового комплексу СРСР. Проводились також спільні наукові дослідження з іншими кафедрами медичного факультету, зокрема ЛОР (зав. кафедрою Петрецький В. В.), дитячих хвороб (проф. Єфімова Л. К.), інфекційних хвороб (проф. Кишко О. М.). Для серологічної лабораторії Закарпатського шкірного венерологічного диспансеру на кафедрі мікробіології готували склеромний діагностикум.  А. І. Туряницею на прикладі бактерій роду Klebsiellaбуло вперше розпочато дослідження полібіотрофії бактерій. Даний феномен свідчить про наявність тісних трофічних зв’язків патогенних для людини бактерій з вищими рослинами і комахами, що має загальнобіологічне значення, а також представляє практичний інтерес для епідеміології і клінічної мікробіології, демонструючи належність до джерел інфекції як антропонозних і зоонозних хвороб, так і сапронозів. Будучи в складі біологічного факультету, кафедра мікробіології користувалась великою популярністю серед студентів-біологів. Для навчання по спеціальності “Мікробіолог” відбирались кращі студенти, а спеціалізація на даній кафедрі забезпечувала можливість працювати в лабораторіях підприємств харчової промисловості, сільського господарства, охорони природи, Державної карантинної служби, Міністерства охорони здоров’я. Щорічно для народного господарства країни кафедра готувала до 50 спеціалістів-мікробіологів за рахунок випускників денної, заочної та вечірньої форм навчання. З 1982 по 1996 рік у складі кафедри працювала доцентом Людмила Миколаївна Брич, яка успішно займалася вивченням антибактеріальної ефективності новосинтезованих хімічних речовин та антибіотиків природного походження, у тому числі фітонцидів, стосовно збудників інфекційних захворювань.

У 1986 році за ініціативи ректора університету проф. Володимира Івановича Лендєла із слабомотивованих і прямо кажучи безпідставних причин кафедра мікробіології перестала існувати як самостійна одиниця на біологічному факультеті, вона була приєднана до кафедри фізіології рослин і дарвінізму.

Колектив колишньої кафедри мікробіології, яка і надалі територіально залишається на медичному факультеті УжНУ, продовжує функціонувати у складі уже перейменованої у цьому ж 1986 році кафедри фізіології рослин і біотехнології, яка пізніше стає кафедрою генетики і фізіології рослин. Протягом цього часу мікробіологами захищено такі дисертаційні роботи: В. І. Петросовою на тему: “Характеристика ентеропатогенних стафілококів, виділених із різних джерел” у 1989 році; Н.В. Бойко на тему: “Bacillussubtilis945 як основа біопрепарату антиклебсієльозної дії” у 1994 році; Г. М. Коваль на тему: “Систематика та біологія бактерій роду Klebsiella” у 2000 році, Б. М. Шаргою на тему: “Біологічні властивості бактерій роду Bacillusта їх антагонізм до фітопатогенних бактерій і грибів” у 2002 році; Т.І. Кордон на тему: “Ефективність субаліну при експериментальній колібактеріальній інфекції” у 2005 році.

У цілому період з 1986 по 2004 рік був найбільш складним за всю історію розвитку мікробіологічної науки в університеті, оскільки на цей час кафедра мікробіології офіційно не існує ні на медичному, ні на біологічному факультеті.

Викладачі-мікробіологи забезпечують читання таких спеціалізованих курсів і дисциплін: Загальної і медичної мікробіології з основами вірусології для студентів медичного факультету (лекційний курс, доцент Петросова В. І. і доцент Коваль Г. М.), практичні і лабораторні заняття з загальної і медичної мікробіології з основами вірусології на медичному і біологічному факультетах (старший викладач Попович О. В.),  лекційні курси для студентів біологічного факультету із Загальної мікробіології, Імунології і Генетики мікроорганізмів (доцент Бойко Н. В.) та Біологічної експертизи (асистент Кордон Т. І.).

З 2004 року з ініціативи і під керівництвом доцента В. І. Петросової відкрито спеціалізацію “Мікробіологія” на кафедрі генетики і фізіології рослин, в зв’язку з чим вводяться додаткові спеціальні курси для студентів біологічного факультету – Екології мікроорганізмів з основами санітарної мікробіології і Медичної мікробіології (доцент Коваль Г. М.).

На вимогу декана біологічного факультету, зав. кафедри проф. В. І. Ніколайчука відбувається “біологізація” мікробіологічних напрямів досліджень; постійно виникають проблеми у кадровій політиці; перестає функціонувати аспірантура з мікробіології тощо.

Однак і в таких умовах завдяки підтримці і сприянню проректора з наукової роботи УжНУ проф. Ю. М. Височанського новим поколінням мікробіологів розвиваються два основних напрями досліджень – екології мікроорганізмів та ветеринарної мікробіології.  У галузі екології мікроорганізмів успішно виконується проект спрямований на розробку новітніх методів комплексної очистки стічних вод з використанням бактерій-біодеструкторів (Бойко Н. В., Чонка І. І.). Сумісно з Угорськими колегами у 2003 році розпочато дослідження на біологічному факультеті і закінчено їх на кафедрі екології та охорони навколишнього середовища хімічного факультету у рамках міжнародної Українсько-Угорської програми  на тему: “Вивчення мобілізації, акумуляції, поширення і біоремедіації важких металів у забруднених екосистемах верхнього басейну ріки Тиса” (2003-2004 роки, науковий керівник с.н.с., к.б.н. Бойко Н. В.). Основною метою даної наукової розробки є пошук та впровадження нових комплексних мікробіологічних і хімічних методів моніторингу і ремедіації забруднених ділянок верхнього басейну ріки Тиси. Учасниками договору були такожспеціалісти Львівського національного університету та Інституту екології Карпат.

У галузі ветеринарної мікробіології увага приділяється вивченню наявних, зокрема субаліну (розробленого колективом авторів в Інституті мікробіології і вірусології НАНУ), і створенню нових екологічно безпечних, альтернативних до антибіотиків, методів профілактики і лікування інфекційних захворювань молодняка сільськогосподарських тварин та птиці. Результати вивчення ефективності субаліну при експериментальній коліінфекції лягли в основу кандидатської дисертаційної роботиТ. І.Кордон Протягом останнього десятиріччя було сконструйовано і впроваджено в практику сучасного сільськогосподарського виробництва новий бацилярний монокомпонентний біопрепарат антиклебсієльозної дії Моноспорин-ПК (автори розробки Бойко Н. В., Литвин В. П., Косенко М. В.). На біологічному факультеті розпочато і  на медичному продовжується виконання госпдоговору між УжНУ і ТзОВ “Нива” (2004-2005рр., науковий керівник Бойко Н. В.) у відповідності до якого  налагоджено серійний промисловий випуск Моноспорину-ПК.

Неодноразові пропозиції мікробіологів відновити класичну кафедру мікробіології в університеті, що не знаходили підтримки на біологічному факультеті, були взяті до уваги деканом медичного факультету проф. В. І. Русином, заст. декана доцентом О.О.Болдіжаром і ректором університету проф. В. Ю. Сливкою Завдяки їх безпосередньому сприянню 7 травня 2004 року було знову відкрито кафедру мікробіології, вірусології, імунології з курсом інфекційних хвороб на медичному факультеті, якою одразу ж після її створення і по теперішній час завідує доцент, к.б.н. Галина Миколаївна Коваль. Після відкриття кафедри на медичний факультет переведено докторантуру с.н.с., к.б.н. Н. В. Бойко.

23 вересня 2009 рокууспішно захищено на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.233.01 в Інституті мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, дисертацію «Мікроорганізми як фактор гомеостазу техногенно порушених екосистем Верхнього Потисся» на здобуття ступеня доктора біологічних наук з спеціальності 03.00.07 – мікробіологія, Бойко Надією Володимирівною. В 2010 році за рішенням Вченої Ради УжНУ Бойко Н. В. присвоєно вчене звання професора кафедри мікробіології, вірусології, імунології з курсом інфекційних хвороб, яка є єдиним доктором наук в галузі мікробіології на Закарпатті .

Колектив курсу інфекційних хвороб також органічно вливається у склад кафедри.

Починаючи з 1987 року курсом інфекційних хвороб завідує доцент С. М. Туряниця. У 2001 році курс інфекційних хвороб було приєднано до кафедри біохімії та фармакології, яку очолює проф. З. Й. Фабрі. Доцент Сергій Михайлович Туряниця в 1969 році захистив кандидатську дисертацію, тривалий час працював асистентом, а в 1987 році отримав вчене звання доцента. З 1971 року асистентом кафедри починає працювати Іван Андрійович Кравченко. В 1975 році він успішно захистив кандидатську дисертацію під науковим керівництвом проф. О. М. Кишка на тему: Значення делагілу в комплексному лікуванні вірусного гепатиту. В 1980 році І. А. Кравченко отримує вчене звання доцента і до останніх днів свого життя працював на посаді доцента курсу інфекційних хвороб на кафедрі терапії факультету післядипломної освіти УжНУ. Починаючи з 1973 року і до останнього дня свого життя працював на кафедрі асистентом, а потім доцентом Василь Іванович Голяна. В 1978 році він успішно захистив кандидатську дисертацію під науковим керівництвом проф. О. М.Кишка. В 1989 році отримав вчене звання доцента. Доцент В. І. Голяна також тривалий час виконував обов’язки обласного інфекціоніста. У 1996 р. помер. З 1981 по 1990 рік старшим викладачем кафедри з курсу епідеміології працювала к.м.н. Аврелія Адальбертівна Валковцій. Починаючи з 1990 року по теперішній час асистентом курсу інфекційних хвороб працює Антон Іванович Когутич. З 1995 р. на курс інфекційних хвороб, після закінчення стаціонарної аспірантури, прийшов працювати асистентом Павло Павлович Кіш. В 1997 році він успішно захистив кандидатську дисертацію на тему: Роль токсичних факторів зовнішнього середовища в етіології хронічних гепатитів. В 2001 р. його за конкурсом обрано на посаду доцента з курсу інфекційних хвороб та епідеміології кафедри гігієни, інфекційних хвороб, неврології та психіатрії.

З 2000 р. навчальний процес на курсі інфекційних хвороб та епідеміології здійснює асистент М. С. Мальчицький. Старшим лаборантом з курсу інфекційних хвороб та епідеміології з 1972 по 1989 рік працювала Христина Іванівна Микита (сьогодні доцент, зав. курсом загальної гігієни). З 1989 р. по теперішній час старшим лаборантом на курсі інфекційних хвороб є Тетяна Йосипівна Бенца.

Клінічною базою курсу інфекційних хвороб є інфекційне відділення, яке входить до складу Ужгородської міської клінічної лікарні. Навчання проходять студенти 3-6 курсів медичного факультету УжНУ. Базою літньої виробничої практики, крім Ужгородської міської клінічної лікарні, є районні лікарні Закарпатської області. На курсі проведена значна робота з удосконалення навчального процесу: написані і видані методичні розробки з інфекційних хвороб та епідеміології для студентів. Розроблена програма тестового контролю рівня знань студентів. Наукові напрями досліджень курсу інфекційних хвороб включають вивчення особливостей клініко-епідеміологічного перебігу лептоспірозу та черевного тифу, ендемічним осередком яких є Закарпатська область, епідеміологія, лікування та профілактика вірусних гепатитів, тощо. У галузі медичної мікробіології співробітниками кафедри розпочато експерименти по вивченню нозокоміальних інфекційних захворювань людини, збудниками яких є опортуністичні (умовно-патогенні) бактерії. Метою роботи є пошук і/чи конструювання нових ефективних протективних і терапевтичних засобів попередження і лікування інфекційних хвороб. Вивчається персистенція та антибіотикочутливість зазначених патогенів (бактеріальних агентів), досліджується (в експериментах invivo) патогенез захворювань і механізми імунної відповіді організму з метою пропозиції перспективних неантибіотичних медичних засобів (вакцин, пробіотиків тощо). Розроблено нову гемофілісну (назальну) інфекційну модель на імунодефіцитних мишах (SCID) для вивчення особливостей специфічної імунної відповіді організму до Haemophilusinfluenzae. Розпочато обстеження хворих інфекційних відділень лікарень м.Ужгорода для виявлення носійства збудників хронічних клебсієльозів людини – Klebsiellapneumoniaevar. ozaenae, K.pneumoniaevar. rhinoscleromatisта інших умовно-патогенних бактерій. Для успішного продовження розпочатої науково-дослідної роботи у 2005 планується налагодити наукове співробітництво року між кафедрою мікробіології, імунології та вірусології з курсом інфекційних хвороб медичного факультету УжНУ і Коледжем Охорони Здоров’я Дебреценського університету (Угощина). У галузі імунологіїдосліджено деякі молекулярно-клітинні механізми взаємовідносин бактерій (представників нормальної мікрофлори) з макроорганізмом за допомогою використання стерильних і гнотобіонтних тварин, в тому числі і генетично-модифікованих. Основним аспектом роботи є з’ясування особливостей локальної імунної відповіді організму на ті чи інші антигени бактеріального походження, дослідження механізмів дії пробіотиків. Налагодженим на сьогодні є співробітництво між кафедрою мікробіології, імунології і вірусології з курсом інфекційних хвороб медичного факультету УжНУ і лабораторіями проф. Джона Сібри Пенсильванського Університету (Філадельфія, США). Одержано 20 штамів бактеріальних культур для проведення спільних експериментів із музею кафедри імунології і мікробіології Пенсильванського Університету. Підготовано проект сумісних досліджень терміном дії на 2006-2007 роки на конкурсний розгляд фонду U.S. CivilianResearchandDevelopmentFoundation(CRDF). У даному проекті прийматимуть участь співробітники Інституту мікробіології та вірусології НАНУ (Київ, Україна) та Інституту Імунологічних досліджень (Дебрецен, Угорщина).

Створено музей ліофілізованих бактерій та розпочато роботи по депонуванню найбільш перспективних штамів у Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАНУ (м.Київ). У межах курсу інфекційних хвороб впроваджено в медичну практику застосування настоянки ехінацеї для терапії хворих вірусними гепатитами і відновлення імунної системи організму. Налагоджено визначення вмісту важких металів (ВМ) у біологічних рідинах організму хворих із токсичними гепатитами. Розпочато комплексні дослідження мікроелементного гомеостазу у хворих із гострими вірусними гепатитами.

Заплановано виконання докторської (Коваль Г. М.) і шістьох кандидатських (Карбованець О. І., Когутич А. І., Куля А. Ф., Мудрик М. Р., Коваль Н. В., Бугина Л. М.) дисертаційних робіт. Викладачі кафедри активно публікують результати досліджень, систематично проводять наукові семінари з курсу інфекційних хвороб за участю лікарів-клініцистів, приймають участь у всеукраїнських та міжнародних з’їздах, симпозіумах і нарадах (періодичні з’їзди ТМУ, республіканські конференції по дизентерії, міжнародні конгреси з мікробіології та імунології тощо).

На даний час кафедра займається реконструкцією, розбудовується, забезпечується новим обладнанням і готується до акредитації. А найголовнішим є те, що вона функціонує і з надією дивиться у майбутнє.

Загальна кількість співробітників на кафедрі – 14 осіб.

Кількість професорів, докторів наук – 1.

Кількість доцентів, кандидатів наук – 3.

На кафедрі читаються дисципліни для таких спеціальностей:

1. лікувальна справа;
2. стоматологія;
3. фармація;
4. сестринська справа.