ІСТОРІЯ КУРСУ ФІЗИКИ ЯДРА І ЕЛЕМЕНТАРНИХ ЧАСТИНОК

Робота по створенню цього підрозділу, на базі якого з 2005 р. розпочалася підготовка бакалаврів спеціальності  фізики ядра і елементарних частинок була розпочата у 1953 р.  Саме в цьому році була  відкрита на фізико-математичному факультеті  кафедра теоретичної і експериментальної фізики, і для групи фізиків почали читати курс теоретичної і експериментальної фізики атомного ядра.

Засновником кафедри був випускник аспірантури Інституту Хімічної Фізики (м. Москва) Шкода–Ульянов Володимир Олександрович, який навчаючись у аспірантурі вивчав інтегральні перерізи фотоядерних  реакцій при високих енергіях. Таким чином для нової кафедри  були визначено , що основним напрямком буде  вивчення фотоядерних реакцій та їх прикладних можливостей. За відсутності належної матеріальної бази для вивчення ядерних реакцій, робота почалась з вивчення радіоактивності мінеральних вод області та теоретичних робіт пов’язаних з дослідженнями  фотоядерних реакцій. На кафедрі, при шефській допомозі академічних інститутів з Москви з’явились перші прилади для вимірів радіоактивності. У 1955 на захист перед ДЕК вже була представлена дипломна робота по дослідженню радіоактивності мінеральних вод джерел Закарпаття з Рахівського, Ужгородського  та В.Березнянського районів. На протязі 1956-1957 р.р. співробітники кафедри виконали по госпдоговору цикл досліджень 20 джерел мінеральних вод на сезонні коливання радіоактивності вод та вміст у водах хімічних елементів, які мали лікувальні властивості. Починаючи з 1955 рр. студенти випускники кафедри почали проходити виробничу переддипломну практику в Українському Фізико-технічному інституті у м.Харкові, Московському університеті, Томському політехнічному інституті, де були великі підрозділи ядерного профілю та прискорювачі електронів, необхідні  для досліджень фотоядерних реакцій.

Наукові дослідження у галузі фотоядерних реакцій розпочалися у 1957 р. з спільних експериментальних досліджень ефективних перерізів фотонейтронних реакцій в області енергій 10-100 МеВ з співробітниками Українського фізико-технічного інституту (м. Харків) на експериментальній установці, створеній на базі прискорювача цього інституту.

У 1959 р. кафедру експериментальної і теоретичної фізики було перейменовано у кафедру будови речовини, у цьому ж році було побудовано спеціальний корпус кафедри, де в 1960 був змонтований перший на Україні циклічний прискорювач електронів бетатрон на енергію 25 МеВ, на якому розпочались експериментальні дослідження фундаментального характеру, пов’язані з вивченням ефективних перерізів фотоядерних реакцій та вивченням можливостей використання фотонейтронних реакцій для  визначення таких хімічних елементів як берилій, літій, вуглець, уран, торій у гірських породах і рудах, та можливостей визначення водо–нафтового контакту у свердловинах.

У 1964 році на кафедрі і у відділі почалися дослідження фотоядерних реакцій внаслідок яких утворюються нестабільні ядра, що розпадаючись випромінюють „запізнюючі” нейтрони. На базі цих досліджень було запропоновано методики визначення таких елементів як уран, торій, плутоній, кисень і фтор. На окремі методики  співробітниками кафедри були одержані авторські свідоцтва про винаходи.

У 1967 р. В.О.Шкода-Ульянов захистив докторську дисертацію і став першим доктором фізико-математичних наук на фізичному факультеті. У тому ж році йому присвоєно звання професора.

В 1967 р. матеріально-технічна база кафедри поповнилась новим прискорювачем електронів мікротроном на 17 орбіт, першим прискорювачем такого типу на Україні, який був побудований співробітниками кафедри, зокрема, ст. інженерами Хасановим В.Х., Попович К.Д., інж. Малиновським Г.Б., інж. Теке О.О. при шефській допомозі лабораторії професора С.П. Капіци з Інституту фізичних проблем АН СРСР (м. Москва). Тоді ж почалося будівництво нового лабораторного корпусу в районі Шахта, де планувалось розмістити мікротрон.

У 1969 р.  кафедру перейменовано у кафедру ядерної фізики, у тому ж році з ініціативи професора В.О.Шкоди-Ульянова відкрито в Ужгороді перший академічний підрозділ на Закарпатті в системі Академії наук України - відділ фотоядерних процесів Інституту фізики АН УРСР (м. Київ), який розмістився у побудованому новому лабораторного корпусі в районі „Шахта”. Тут же було встановлено одержаний від Об’єднаного інституту ядерних досліджень (м. Дубна, Московська область) мікротрон на 30 орбіт. У 2004 році мікротрон М-30 набув статусу „ національний здобуток(надбання) України”. Першим завідувачем цього відділу став  професор В.О.Шкода-Ульянов. На базі відділу з 1987 р. діє філіал кафедри, що сприяє ефективній науковій співпраці кафедри і відділу, надає можливості студентам проходити виробничу  практику в умовах академічного інституту.

У 1969 році професор В.О.Шкода-Ульянов проходив 4 місячне стажування  у Іллінойському університеті у США, а у 1970 р. ст.викл. кафедри  О.М.Парлаг  10 місяців стажувався у Центрі ядерних досліджень Сакле у Франції.

Починаючи з 1970 року на кафедрі почалися дослідження по вивченню ізомерних станів ядер, які збуджуються в фотоядерних реакціях, та розробка методів визначення деяких елементів у рудних пробах, зокрема ртуті, золота, використовуючи реакцію непружного розсіювання гамма–квантів на ядрах.    

У 1986 р. з метою посилення загальної теоретичної і практичної підготовки студентів спеціалізації перелік спецкурсів за ініціативи завідувача кафедри Хіміч І.В. доповнено новими курсами: теоретико-груповий вступ у фізику ядра, основи фізики елементарних частинок, основи дефектоскопії, а у зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС введено читання спецкурсу “Дозиметрія і захист від радіоактивних іонізуючих випромінювань” та загальний курс “Основи радіаційної фізики і дозиметрії” для студентів фізичного факультету. За останні роки проведена певна робота по перебудові і модернізації навчального процесу з базових, фундаментальних дисциплін спеціалізації.

У липні 2005 кафедра одержала ліцензію на підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем: 6.070100 бакалавр, за напрямом 0701 “Фізика”, по спеціальності “Фізика ядра і елементарних частинок” - 7.070103 спеціаліст, 8.070103 магістр.

По новому переліку спеціальностей 2010 року: напрям підготовки бакалаврів 6.040203 – “фізика”, спеціальність – “фізика ядра та фізика високих енергій” – 7.04020304 спеціаліст, 8.04020304 магістр.

• Кількість співробітників – 26

Професорів – 2;

Доцентів – 10;

Докторів наук – 2;

Кандидатів наук – 10

• Співробітники курсу фізики ядра і елементарних частинок  читають 33 курса:

1. Атомна і ядерна фізика
2. Атомна фізика
3. Вибрані питання ядерних реакцій
4. Взаємодія електромагнітного випромінювання з атомними ядрами
5. Вступ до спеціальності
6. Фізика ядра та елементарних частинок
7. Фізика
8. Основи радіаційної фізики
9. Основи фізики ядерних реакторів
10. Основи радіаційного захисту
11. Охорона праці у галузі
12. Квантова теорія розсіяння
13. Радіометрія
14. Радіаційна екологія
15. Статистичні методи
16. Спектроскопія гамма-квантів і нейтронів
17. Прискорювачі заряджених частинок
18. Теорія груп та її застосування в фізиці ядра і елементарних частинок
19. Теоретична фізика
20. Термодинаміка і статфізика
21. Ядерна електроніка і автоматизація вимірів
22. С/к Взаємодія випромінювання з речовиною
23. С/к Детектори ядерних випромінювань
24. С/к Електронні засоби ЕОМ і автоматизація експерименту
25. С/к Методи дозиметрії іонізуючого випромінювання
26. С/к Комп’ютерна томографія
27. С/к Основи теорії атомного ядра
28. С/к Радіоекологія
29. С/к Основи фізики елементарних частинок
30. С/к Основи теорії груп
31. C/к Нейтронна фізика
32. С/к Нейтронно-фізичні розрахунки реакторів і безпека експлуатації ядерних реакторів
33. С/к Ядерно-фізичні методи аналізу речовини