Кафедра розпочала свою діяльність з 1 листопада 1949 року під назвою "Кафедра фізіології рослин і дарвінізму" з ініціативи ректора УжДУ, канд. біол. наук, доц. Ткаченка Г. В.  – фахівця з фізіології рослин, колишнього директора Мелітопольського педінституту, який став першим її завідувачем. Він очолював кафедру до 1961 року. Під його керівництвом на кафедрі досліджували ембріологію винограду.

З 1961 року кафедру очолив доцент В. В. Скрипник, під керівництвом якого науковці кафедри досліджували фізіологію винограду в умовах Закарпаття. Зокрема, П. І. Голінка вивчав фотосинтетичний апарат виноградної лози, О. М. Лакиза – вплив мікроелементів на ріст і розвиток та фізіологічні процеси винограду, П. П. Білик займався питанням афінітету винограду.

У 1971 році кафедру очолив професор І. І. Бубряк. З його приходом розгорнуто дослідження по акліматизації чаю в Закарпатті. З цією метою було створено ряд експериментальних ділянок чайного куща, найбільша з яких базувалася в урочищі Червона гора поблизу м. Мукачево.

У 1986 році до кафедри фізіології рослин і дарвінізму приєднали кафедру мікробіології, фундатором якої була А. М. Уліско, а завідуючими в різні роки В. С. Петрус, А. В. Смеренська, М. М. Ладані, А. І. Туряниця. Крім них, на кафедрі працювали О. П. Кушнірова, І. М. Міговк, В. М. Плахотнюк, Н. М. Андропова.

З 1988 року, у зв’язку з посиленням біотехнологічного напрямку досліджень, кафедру фізіології рослин і дарвінізму було перейменовано на кафедру фізіології рослин і біотехнології. ЇЇ завідувачем став к.б.н., доцент, а сьогодні доктор біологічних наук, професор, академік АН ВО України, заслужений діяч науки і техніки України В. І. Ніколайчук, почесний академік Національної Академії Наук Угорщини, який очолює кафедру і до нині. Під керівництвом Віталія Івановича розпочато дослідження фізіологічних основ мікроклонального розмноження рідкісних і зникаючих видів рослин та інтенсивне вивчення генетики лядвенцю рогатого, перспективної кормової та протиерозійної культури.

У 1999 році кафедру фізіології рослин і біотехнології перейменовано на кафедру генетики і фізіології рослин. Провідним науковим напрямком кафедри стає глибоке вивчення біології, насіннєвої продуктивності лядвенцю рогатого та використання ефекту гетерозису, з метою створення нових ліній і сортів. Внаслідок інтенсивної роботи професором В. І. Ніколайчуком вперше в Україні запатентовано метод мікроклонального розмноження Lotuscorniculatus.

Крім цього, на кафедрі проводяться дослідження фізіології винограду (доц. В. Й. Белчгазі), адаптації злакових культур до екстремальних факторів середовища (доц. П. В. Вайда, доц. А.В. Колесник, ст. викл. М.М. Вакерич, викл. Г.М. Денчиля-Сакаль).

Теперішня назва кафедри – генетики, фізіології рослин і мікробіології зумовлена посиленням мікробіологічного напрямку досліджень, збільшенням кількості фахівців з цієї галузі та відкриттям спеціалізації "мікробіологія" на заочній формі навчання. Зі спеціальності "мікробіологія" на кафедрі протягом останніх 5 років захистили дисертації Б. М. Шарга, Т. І.  Кордон, М. В. Кривцова.

Сьогодні до складу кафедри входять завідувач, доктор біологічних наук, професор, академік АН ВО України, почесний академік НАН Угорщини, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, відмінник освіти В.І. Ніколайчук, який є також деканом факультету, доценти – В.Й. Белчгазі, В.І. Петросова, К.М. Кишко, П.В. Вайда, Б.М. Шарга,  А.В. Колесник, М. В. Кривцова, старші викладачі - М. М. Вакерич, А.О. Сікура, викладачі - Г.Б. Попович та Г.М. Денчиля-Сакаль, завідувач лабораторії Я.В. Митровка, старший лаборант Т. Ю. Лучинець, завідувач музею мікробних культур Є. С. Товт, лаборанти – Т. Й. Макара, О.П. Ткач.

Кафедра забезпечує підготовку студентів за 3 напрямками: "Генетика", "Фізіологія рослин", "Мікробіологія". Для студентів читаються як загальні курси такі як, "Валеологія", "Біохімія", "Біотехнологія", "Фізіологія рослин", "Мікробіологія", "Вірусологія", "Біологічна експертиза", "Генетика", "Теорія еволюції", "Імунологія", "Молекулярна біологія", "Ґрунтознавство", "Безпека життєдіяльності",  "Охорона праці", "Валеологія" та ін., так і спецкурси: "Генетика мікроорганізмів та вірусів", "Мінеральне живлення", "Фотосинтез", "Дихання рослин", "Екологія мікроорганізмів", "Фітогормони", "Генетика людини з основами медичної генетики", "Сучасні методи селекції" та інші.
 

Склад кафедри генетики, фізіології рослин і мікробіології

Наукова і навчально-методична робота кафедри є на лідируючих позиціях ДВНЗ «УжНУ». Під керівництвом проф. В. І. Ніколайчука співробітниками кафедри видано 4 монографії понад 30 навчально-методичних посібників, з яких понад 10 – з грифом "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України для вищих навчальних закладів України". Серед найбільш вагомих праць – монографії: В. І. Ніколайчука "Лядвенець – високобілкова кормова рослина Закарпаття", 1997 p., "Лядвенець (Lotus L.): біологія, генетика, екологія", 2002 p., "Екологічний стан Закарпаття. Проблеми і перспективи", 2004 p., "Фізіологічні особливості сортів озимої пшениці за різного водозабезпечення та живлення", 2005 р (В. І. Ніколайчук, І. П. Григорюк, П. В. Вайда.) і навчально-методичні посібники: В. І. Ніколайчук, П. П. Білик "Лабораторно-практичні роботи з ґрунтознавства", 1997 p. (В. І. Ніколайчук, П. П. Білик), "Спецпрактикум з фізіології рослин і біотехнології", 1998 p (В. І. Ніколайчук, П. П. Білик, В. Й. Белчгазі.), "Генетична інженерія", 1999 p. (В. І. Ніколайчук, І. Ю. Горбатенко), "Спецпрактикум з фізіології і біохімії рослин", 2000 p. (В. І. Ніколайчук, П. П. Білик, В. Й. Белчгазі), "Ґрунтознавство", 2000 p. (В. І. Ніколайчук, П. П. Білик) "Збірник задач з генетики", 2001 p (В. І. Ніколайчук, Б. Б. Надь), "Генетика з основами селекції", 2003 p. (В. І. Ніколайчук, Б. Б. Надь), "Ґрунтознавство. Частина 2. Генезис, класифікація та сільськогосподарське використання", 2004 p. (В. І. Ніколайчук, П. П. Білик, О. Г. Матвієць, К. М. Кишко), "Фізіологія і біохімія рослин", 2005 p. (В. І. Ніколайчук, В. Й. Белчгазі), "Dietetika a hygiena krmiv (ucebnica)", 2005 p. (M. Angelovicova, V. I. Nikolajcuk, I. Turianica, V. Kmet’) та ін.

Загальний науковий доробок кафедри становить понад 900 наукових публікацій, 10 патентів на винаходи і 2 нові сорти лядвенцю рогатого.