Кафедра філософії
ua en

Зав. кафедри – Гвоздяк Валентин Миколайович, кандидат філософських наук, доцент (роб. тел. 64-32-80).

Історична довідка про кафедру:

За наказом Міністерства вищої освіти СРСР 1 вересня 1949 року в Ужгородському університеті утворено кафедру філософії. На той час вона називалась кафедрою діалектичного та історичного матеріалізму, згодом назва змінилася на кафедру марксистсько-ленінської філософії, а з 90-х років минулого століття стала кафедрою філософії.

Першим завідувачем новоутвореної кафедри за наказом ректора УжДУ призначається Микола Редько. М. Редько народився у 1899 р. в Донецькій області. Закінчив філософський факультет Московського інституту історії, філософії і літератури. З 1945 р. працював завідувачем кафедри марксизму-ленінізму УжДУ. У 1948 р. захистив у Києві кандидатську дисертацію на тему : «Філософські і соціологічні погляди Г.Сковороди».

Одночасно з ним за сумісництвом на кафедрі почав працювати Андрій Сапсай, котрий був керівником кафедри філософії Закарпатської обласної партійної школи. А.Сапсай народився 1913 р. в Сумській області. У 1949 р. став кандидатом філософських наук. З 1958 р. повністю переходить на роботу в УжДУ і працює до 1982 р.

Серед перших працівників кафедри була й старший лаборант Ірина Попова, уродженка Володимирської області (1925 р.н.). Навчалась на відділенні психології філософського факультету Московського університету. На кафедрі з погодинною оплатою викладала психологію (1950-1955 рр.).

Приміщення кафедри знаходилось на 2-му поверсі навчального корпусу по вул.Жовтневій (тепер Волошина), 67.

У наступні навчальні роки штат кафедри поповнювався за рахунок випускників аспірантури Інституту філософії АН УРСР Леоніда Молдовського (1952 – 1994 рр.), Михайла Брикуна (1969 – 1971 рр.), випускників філософського факультету Київського університету Юхима Осичняка (1951 – 1962), Григорія Ілющенка (1954 – 1958; 1960 – 1964), Василя Миська ( 1955 – 1968), Бориса Животка (1955 – 1963; 1965 – 1968; 1973-1981), Олега Павловського (1962 – 1965), Миколи Рижка (1970 – 1988), Михайла Андріївського (1964 – 1966), Івана Філоненка (працює з 1967); випускників філософського факультету Московського університету Аскольда Кисельова (1963 – 1992), Миколи Синцова (1965 – 1968), Івана Андрусика (працює з 1975); Михайла Брикуна (1969- 1971), випускника Академії суспільних наук при  ЦК КПРС Василя Лендєла (1965 – 1987), випускників філософської аспірантури Василя Логойди (1954 – 2004), Андрія Алмашія (1952 – 1969; 1971 – 1996), Михайла Блецкана (1966 – 2006), Івана Кашули (1967 – 1995), Валентина Гвоздяка ( працює з 1980 року), випускника аспірантури кафедри історії і теорії атеїзму КДУ Василя Головея (1972 – 1974; 1991 – 1994) та здобутника Михайла Соколова (1963 – 1991).

Різним за тривалістю був час роботи на кафедрі доцента Миколи Трегуба (1952 -1954), ст..викладачів – Нінель Яровець (1963 – 1968), к.ф.н. Олексія Сухих (1963 – 1968), Григорія Шевченко (1966 – 1979), к.ф.н. Адольфа Едельмана (1991 – 1993), викладача Миколи Бондара (1968/69 н.р.), асистентів подружжя Анатолія і Наталії Коваленків (1970 -1974), доцентаІвана Лучка (1991 – 1998), к.ф.н. Леоніда Зубенка ( 1971 – 1973).

У 1962 – 1963 рр. М.Редько завершує роботу над монографією «Світогляд Г.С.Сковороди», друкує її і захищає по темі докторську дисертацію.

У 1971 р. М.Редько виїхав з Ужгороду за сімейними обставинами. Завідувачем кафедри призначається доцент, к.ф.н. Василь Лендєл. Він  народився у 1926 р. в Іршавському  районі на Закарпатті.

У 1965 р. захистив кандидатську дисертацію з питань релігієзнавства. У штаті кафедри почав працювати з 1968 р.

На кафедрі продовжували відбуватися кадрові зміни. Це було зумовлене тим, що  університет не міг забезпечити тих, що прибували, новими квартирами.

Кафедра поповнювалась такими працівниками як:  к.ф.н. Володимир Боднар (1975), ст. викладач Валентин Гаврилов (1976 – 1979), к.ф.н. Лариса Грядунова (1980 – 1986), к.і.н. Омелян Ландовський (1981- 1983), доцент, к.ф.н. Василь Калениченко (1981 – 1992), асистент Сергій Григор’єв (1987 – 1989).

Викладачі кафедри забезпечували читання курсів діалектичного матеріалізму, історичного матеріалізму, логіки, з 1952 р – історії філософії, з 1958 р.- основ релігієзнавства, з 1959 р. – факультативних курсів етики і естетики.

Зміст курсу діалектичного матеріалізму складали проблеми онтології, діалектики та пізнання. Світ розглядався як вічно існуюча  незалежно від свідомості матерія, як природа, що змінюється у просторі і часі, розвиваючись породжує людину та її розум. Людина, змінюючи світ, постійно поглиблює свої знання  про нього.

Історичний матеріалізм був вченням про суспільство та його структуру, про роль матеріального виробництва у суспільному житті, про суспільно-економічні формації, про класи і класову боротьбу, про революцію і державу, про людину як соціальну істоту та про форми суспільної свідомості.

Всі проблеми діалектичного та історичного матеріалізму, як й інших філософських дисциплін розглядались з позицій вчення марксизму-ленінізму. Теоретичною основою їх розв’язання слугували твори К.Маркса, Ф.Енгельса, В.І.Леніна. Ідеологія марксизму-ленінізму визнавалась єдино вірною, офіційною. Тому викладачі філософії були  під постійним контролем Комуністичної партії і Радянського уряду. Це зумовлювало регулярні, постійні перевірки стану викладання філософії у вузі. Такий контроль значною мірою обмежував самостійність викладача у його педагогічній роботі.

Проте, філософські проблеми світу  і людини  цікавили молодь. Часто студенти скептично ставились до форм їх розв’язання у  застосуванні до питань сучасного життя. Молодь виявляла інтерес до творів класиків світової філософії, зокрема таких представників як Платон, Шопенгауер, Ніцше, Фрейд, Соловйов та ін.

У 1927 р. в університеті було відкрито кафедру атеїзму, туди передано читання курсів релігієзнавства, етики, естетики і логіки. З кафедри філософії на вказану кафедру переведено  викладачів Б.Животка, Л.Зубенка, І. Лучка, А.Едельмана.

На кафедрі працювали дві методичні комісії: діалектичного матеріалізму (керували в різний час В.Логойда та І.Філоненко), історичного матеріалізму (Л.Голдовський та А.Кисельов). Пізніше було утворено методичну комісію культурології ( керівник В.Головей), а перші дві об’єднані в одну: з філософії (І.С.Філоненко).  Методичні комісії готували необхідні матеріали для обговорення на засіданнях кафедри.

У 1985 р. В.Лендєл виходить на пенсію. Кафедру очолив к.ф.н., доцент Михайло Блецкан. Він народився у 1939 році в Між гірському районі Закарпатської області. Навчаючись в аспірантурі підготував кандидатську дисертацію з естетики, захистив її у 1968 р. Працюючи з 1966 р. на кафедрі, підготував і надрукував монографічну працю «Гносеологічна природа  наукових абстракцій» (1980). У 19992 р. з цієї теми захищає докторську дисертацію.

У 1995 р. М.Блецкан обирається членом-кореспондентом, а у 1997 р. академіком Української Академії політичних наук.

Починаючи з 1988 р. на кафедрі працювали Іван Попелич (1988/89 н.р.), Іван Бабинець (з 1989 до 1991 та у 1994/95 н.р.), Оладар Сіксай (1991), Валентина Тирпак (1995 – 1997), Ярослав Кирлик, Уляна Хархаліс (2000), Віталій Савка (2000-2001).

У різний час до роботи на кафедрі залучались Олександр Медведєв, Василь Беца,  Іван Мигович, Юрій Воробець, Ірина Тимченко, Олександр Генов, Федір Теличко.

З 1980 року на кафедрі філософії працюють подружжя Олександр і Тетяна Хоменки – кандидати філософських наук, з 1990 р. – Ірина Остапець, з 1991 р. – Анжеліка Дербак, з 1987 р. – Світлана Кучерук.

В умовах становлення незалежної України кафедра перебудувала свою роботу. Змінилась ідеологічна спрямованість навчання і виховного процесу, проведення наукових досліджень. Викладачі кафедри розробили нові програми з дисциплін, які ними читаються, нові плани семінарських занять. Значно збільшено час, що відводиться для вивчення розвитку світової, і особливо, української філософської думки. Через відсутність, або обмеженукількість нової літератури та навчальних посібників колективом кафедри розроблено й опубліковано кілька навчальних посібників та методичних матеріалів для студентів та аспірантів. У 1993 р. побачив світ посібник І.Кашули «Суспільно-філософська думка на Закарпатті кінця ХУШ – середини ХІХ ст. М.Блецкан друкує брошуру «Суспільно-політична та філософська думка в Україні кінця ХІХ- початку ХХ століть» (1998). У 1995 р. з’являються матеріали до лекцій М.Блецкана і В.Логойди «Історико-філософський вступ». У 2002 р. М.Блецкан і В.Логойда друкують курс лекцій: «Філософія: онтологія, гносеологія, діалектика». М.Блецкан вмпускає посібники «Логіка» (1997), «Історія російської філософії» (1999), «Історія розвитку соціально-філософських вчень (2001), «Соціальна філософія» (2004), виходять також окремі колективні методичні матеріали членів кафедри.

Кафедра філософії приймала участь у проведенні республіканських симпозіумів з гносеологічних проблем вимірювання  (1964, 1972, 1973), ХШ Всесоюзного теоретичного семінару з проблем світогляду і наукового пізнання, Всеукраїнської науково-практичної конференції з питань трансформації гуманітарної освіти, міжнародної наукової конференції, присвяченої 200-річчю від дня народження Олександра Духновича та ін.

Викладачі кафедри є співавторами таких наукових видань як «Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область» (1969), Інтернаціональне виховання студентської молоді» (1972, 1975), «Филосоские проблемы современного естествознания. Выпуск 42. (1977), «Культура  і побут населення Українських Карпат» (1973), «Гуманістична освіта: досвід і проблеми» (1999), «Духовное творчество: процесс, эффективность» (1990),«Педагоги – науковці, Частина друга» (2000), «Карпатика. Випуск 9» (2001),«Олександр Духнович – визначний педагог, мислитель і громадсько-політичний діяч Закарпаття» (2003) та ін.

Окрім названих у тексті монографічних праць виданих членами кафедри, належить назвати такі як : Брикун М. Невичерпність матерії. Львів, 1972; Молдовський Л. Й.  Реакційна роль ідеології реформізму. К., 1974; Кисельов А.  В. И. Ленин и вопросы этики. Львов, 1969; Лендєл В. Людина росте з Вітчизною. Ужгород, 1981.

У 2001 – 2003 рр. в аспірантурі при кафедрі навчався, а у 2004 р. захистив  кандидатську дисертацію Василь Левкулич. З цього часу і залишився працювати на кафедрі.

2006 року раптово помер М. Блецкан. Завідувачем кафедри обрано Валентина Гвоздяка. В. Гвоздяк народився 1951 року в м. Мукачеві на Закарпатті. Закінчив фізичний факультет УжНУ. Навчався в аспірантурі Інституту філософії АН УРСР на відділенні філософських питань природознавства. На кафедрі працює з 1980 року. У 2002 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Методологічна роль кількісного підходу в дослідженні біологічних об’єктів»

У здійсненні різних форм роботи кафедри значна роль відводиться ст. лаборанту Жанні Ходанич.

Кількість співробітників– 14.

Перелік вчених звань співробітників(доцентів – 7, старших викладачів – 2, викладачів – 4, ст. лаборант – 1).

Перелік наукових ступенів співробітників(кандидатів наук – 7).

Перелік та кількість фундаментальних дисциплін та спец. курсів:

1. Філософія

2. Історія філософської думки

3. Історія зарубіжної філософії та філософії України

4. Культурологія (укр. та заруб. культура)

5. Релігієзнавство

6. Логіка

7. Етика

8. Естетика

9. Соціальна філософія

Завідувач кафедри:
Гвоздяк Валентин Миколайович,
кандидат філософських наук, доцент