|
"ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ БІОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ УЖГОРОДСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ" ДО 65 РІЧНИЦІ БІОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
Шлях формування і становлення біологічного факультету у складі Ужгородського університету складний і неоднозначний. Протягом тривалої історії, неоднозначних дій керівництва факультету відбувалися скорочення площ аудиторного фонду; кроки до злиття з хімічним факультетом; десятиліттями при кафедрах не функціонувала аспірантура; не було наукового фахового видання, не виконувались держбюджетні та госпдоговірні тематики, відповідно, не існувало матеріально-технічної бази, що необхідна для наукового та освітнього зростання закладу. Однак, за останні 20 років, незважаючи на окремі протидії, відбулося ефективне зростання як матеріально-технічної бази факультету, так і його кадрового потенціалу, яким наразі ми можемо пишатися: 5 докторів наук – професорів, з них 1 лауреат державної премії України у галузі науки і техніки (В.І. Ніколайчук), 2 академіки АН ВО України та 2 Заслужені діячі науки і техніки України (В. І. Комендар, В. І. Ніколайчук), 33 доцента, 3 викладачі за сумісництвом, 2 старші викладачі та 1 – за сумісництвом. На факультеті працюють два заслужених професора Ужгородського університету – проф. Ніколайчук В.І. та проф. Комендар В.І. і чотири почесні доктори Ужгородського університету: В. В. Моргун – академік НАН України, директор Інституту фізіології рослин і генетики НАНУ; М. Я. Співак – член-кор. НАН України, професор, завідувач відділом проблем інтерферону та імуномодуляторів Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України; М. Кейчкеш - професор Геделівського університету (Угорщина); Л. Золтаї – радник парламенту Угорщини з питань лісового комплексу, водного і сільського господарства. Фахівцями факультету видано понад 60 монографій, із яких за останні 5 років - 10, у тому числі, у якості співавторів, Третє видання Червоної книги України. 10 підручників з грифом Міністерства освіти і науки України; 12 навчальних посібників з грифом МОН; з грифом Міністерства аграрної політики України – 4; з грифом Міністерства Вищої освіти СРСР - 4. У середньому за рік на факультеті виходить друком 106 наукових праць. Як відзначив у своїй доповіді на Вченій раді університету 28 січня 2010 року проректор І.П. Студеняк, біологічний факультет за абсолютною кількістю опублікованих робіт займає 4 позицію серед усіх інших факультетів університету. За останні 10 років на факультеті проведено 37 наукових форумів, у яких взяло участь понад 1200 учасників, в тому числі біля 260 закордонних. Більшість конференцій присвячені проблемам охорони природи Закарпаття. Велика увага приділяється на факультеті міжнародним науковим програмам. Підписані договори з Інститутом рослинництва (Прага), Чеським університетом Сільського господарства (Прага), Сегедським науковим університетом та інше. Хоча неповні шість десятків літ існування одного з перших факультетів головного Закарпатського освітнього закладу – це лише історична мить, але вона наповнена багатьма подіями, цікавими фактами, багата особистостями. За архівними даними, навчання в університеті розпочалося 1 лютого 1946 року. До занять у цей день приступило 160 студентів, серед яких 28 біологів. Через перехід студентів з однієї спеціальності на іншу та додаткове зарахування, контингент студентів-біологів значно змінювався. Відзначимо, що з числа випускників першого випуску Ужгородського державного університету успішно завершили навчання і отримали дипломи 17 біологів.
Історія біологічного факультету творилась непросто. Починалась вона в ті далекі лютневі дні сорок шостого у приміщенні будинку під номером 53 тихої старовинної ужгородської вулиці О. Фединця, де нині розміщений хімічний корпус Ужгородського національного університету. Дві кафедри, чотири викладачі, два лаборанти і двадцять вісім першокурсників – це був початок. А далі – калейдоскоп людей, подій і звершень. Шлях до становлення біологічного факультету, торований багатьма неординарними особистостями, бачиться нам з позиції сьогодення наступними віхами історії.
1945 рік
28 листопада 1945 року на біологічному факультеті була відкрита кафедра ботаніки. Завідувачем її призначили кандидата біологічних наук, доцента Х.Ю. Руденка, а на посаду асистента була зарахована А.В. Чужданова. Одночасно, цією ж датою на Хому Юхимовича були покладені обов'язки директора тільки-но створеного при Ужгородському університеті ботанічного саду. 1946 рік
1 лютого розпочалося навчання студентів-біологів першого набору.
1947 рік
На початку року створюється друга кафедра зоологічного профілю при біологічному факультеті – кафедра зоології хребетних, яку організував і очолив кандидат біологічних наук, доцент І.І. Колюшев.
Біологічний факультет перейшов у нове приміщення за сучасною адресою – вулиця Волошина, 54 (колишня вулиця Жовтнева). 1949 рік 1 жовтня 1949 року при біологічному факультеті відкривається кафедра генетики і дарвінізму. Організатором і першим її завідувачем став кандидат біологічних наук, доцент Г.В. Ткаченко, який був направлений Міністерством вищої освіти СРСР в Ужгородський університет на посаду ректора.
Відбувся перший в історії біологічного факультету випуск молодих спеціалістів. Диплом біолога 1 лютого 1951 року отримало 17 чоловік.
1954 рік
У вересні, після структурної реорганізації факультетів УжДУ, створюється хіміко-біологічний факультет, деканом якого призначається завідувач кафедри морфології і систематики рослин доцент Х.Ю. Руденко.
Кафедри зоології безхребетних і хребетних об’єднуються в одну – кафедру зоології, яку очолив доцент І.І. Колюшев. Але незважаючи на об’єднання, поряд зі спеціалізацією "Зоологія хребетних", при кафедрі здійснюється підготовка студентів за спеціалізацією "Зоологія безхребетних", що традиційно продовжується і сьогодні.
При біологічному факультеті відкрите вечірнє відділення для підготовки спеціалістів з вищою освітою без відриву від виробництва. Вечірня форма навчання ефективно функціонувала аж до її ліквідації у 1993 році.
Хіміко-біологічний факультет реорганізовано на два окремі факультети. З 1 вересня деканом біологічного факультету призначається доцент А.А. Гіріц.
У вересні до складу біологічного факультету увійшла кафедра біофізики (завідувач – доцент А.В. Ковальчук), яка до того часу функціонувала при фізичному факультеті. На ній продовжувала здійснюватись спеціалізація студентів-фізиків. Проіснувала кафедра біофізики при біологічному факультеті чотири роки. В 1968 році вона знову була підпорядкована фізичному факультету.
Заснована кафедра ентомології, завідувачем якої став доктор біологічних наук, професор В.Ф. Палій. Кафедри зоології безхребетних і хребетних об’єднуються в одну – кафедру зоології, яку очолив доцент І.І. Колюшев.
До складу біологічного факультету увійшла кафедра мікробіології, (завідувач – доцент В.С. Петрус), котра ще в 1948 році була сформована професором А.М. Уліско при медичному факультеті, як кафедра мікробіології і гістології. В межах спеціальності „Біологія” відкривається нова спеціалізація „Мікробіологія”.
Завершується будівництво і починає функціонувати біобаза в с. Колочава Міжгірського району (директор М.М. Цюбик), де проводяться літні практики студентів біологічного факультету.
Кафедра мікробіології була приєднана до кафедри фізіології рослин і з цього часу отримала назву «Кафедра фізіології рослин і біотехнології». За період функціонування при біологічному факультеті (1969-1986рр.), кафедру мікробіології очолювали доценти А.В. Смеренська, М.М. Ладані, А.І. Туряниця.
При біологічному факультеті відкривається нова спеціальність – “Плодоовочівництво і виноградарство”. Підготовка студентів за цією аграрною спеціальністю почала здійснюватись на кафедрі фізіології рослин і біотехнології.
Постановою ВАК України при біологічному факультеті УжДУ терміном на три роки була відкрита спеціалізована рада по захисту кандидатських дисертацій зі спеціальності “Ботаніка” (голова спецради – доктор біологічних наук, професор В.І. Комендар). За період дії повноважень ради (1995-1998 рр.) було проведено 7 захистів.
Відкривається кафедра плодоовочівництва і виноградарства, завідувачем якої став доцент П.І. Голінка.
Кафедра ентомології та кафедра плодоовочівництва і виноградарства після об’єднання реорганізовані в одну – кафедру ентомології та агрономії, яку очолив доцент В.Г. Рошко.
Здійснено перший випуск плодоовочівників-виноградарів. Диплом вченого-агронома отримали 12 випускників.
На біологічному факультеті в рамках спеціальності “Біологія” відкрито нову спеціалізацію “Біоекологія”. Провадження освітньої діяльності за екологічною спеціалізацією доручено кафедрі ентомології.
Кафедра ентомології і агрономії реорганізована на дві – кафедру ентомології (завідувач – доцент Рошко В. Г.) та кафедру плодоовочівництва і виноградарства (завідувач – професор Заяць В. А.).
Біологічний факультет переходить у приміщення за нинішньою адресою – вулиця А.Волошина, 32.
На шляху становлення і звершень Генезис біологічного факультету Ужгородського університету реально розпочався ще до його офіційного створення. Молоді випускниці Харківського університету Анастасія Василівна Чужданова, Галина Захарівна Варяниця і Варвара Іванівна Хоролець вже у серпні 1945 року проводили підготовчі курси з першими абітурієнтами, а у вересні приймали вступні іспити на біологічний та медичний факультети. Становлення біологічного факультету УжДУ розпочалося приїздом до Ужгорода викладачів і науковців-біологів з різних куточків Радянського Союзу, які відгукнулися на заклик допомоги у створенні наймолодшого і найзахіднішого університету повоєнного СРСР. Це вони – досвідчені педагоги і викладачі-початківці створили професорсько-викладацький колектив тільки-но сформованого біологічного факультету УжДУ: професор П.Д. Ярошенко, доценти І.Г. Рогаль, Х.Ю. Руденко, С.Ф. Сегеда, І.І. Колюшев, К.К. Фасулаті, Г.В. Ткаченко, Н.В. Атуріна, старші викладачі А.Т. Арсірій, Т.А. Тверітіна, К.К. Власова, асистенти А.В. Чужданова, Г.З. Варяниця, В.І. Хоролець, А.І. Ковригін, В.О. Ліндберг. До когорти перших педагогів-ентузіастів факультету приєдналися і запрошені на викладацьку роботу двоє місцевих гімназійних професорів-біологів – С.С. Фодор та А.А. Гіріц, які здобули вищу освіту в Празькому університеті. Але найпершими викладачами біологічного факультету, ще до офіційного створення Ужгородського університету, стали Галина Захарівна Варяниця з 1 серпня 1945 і Антоніна Василівна Чужданова з 1 вересня 1945 року. Окремо в цьому контексті хочеться виділити ще одну неординарну і визначну особистість – нашого земляка, заслуженого художника України, члена-кореспондента Академії мистецьких наук України, професора Й.Й. Бокшая, котрий з 1 січня до 1 травня 1946 року був зарахований до штату біозоологічного музею Ужгородського університету для художнього оформлення експозиції. У період з 1948 до 1959 року на біологічному факультеті працювала на викладацькій посаді Наталія Володимирівна Атуріна, яка за спеціальним рішенням ВАК СРСР від 9 лютого 1940 року була допущена до захисту кандидатської дисертації без завершеної вищої освіти. Будучи студенткою четвертого курсу геоботанічного відділення Ленінградського університету, вона 20 квітня 1940 року успішно захистила дисертацію на тему „Дослідження мікроскопічної будови резонансної деревини ялини у зв’язку з її технічними властивостями”. Вже з першої половини п’ятдесятих років кращі біологи перших випусків молодого університету: І.І. Бубряк, О.Р. Довгань, Г.М. Рошко, О.М. Лакиза, Й.М. Чернекі, І.І. Бокотей, І.М. Ликович, І.І. Турянин, В.І. Комендар, В.Ю. Мандрик поповнили ряди викладацького корпусу рідного факультету. З цього періоду до 60-их років виділяється другий етап становлення науково-педагогічного колективу біологів УжДУ, який своїми здобутками на освітній і науковій ниві голосно заявив про себе не тільки в Україні, але й на теренах всього Радянського Союзу. Викладачі біологічного факультету, що пов'язали свою долю з молодим ужгородським вузом, мужніють і якісно зростають разом з ним. Х.Ю. Руденко і Г.В. Ткаченко захищають докторські дисертації, а С.С. Фодор, Т.А. Тверітіна, К.К. Власова, І.І. Бубряк, Г.М. Рошко, І.І. Турянин, І.І. Бокотей стають кандидатами біологічних наук. У цей період до викладання на факультеті із-за меж Закарпаття запрошують досвідчених, вже сформованих науковців : професори В.Ф. Палій, Ю.В. Медведєв, Т.В. Виноградова, доценти В.В. Скрипник, А.В. Смеренська, асистент Н.П. Невесела. До викладання окремих дисциплін на погодинній основі залучалися фахівці з інших вузів України: доценти Н.М. Панафутіна Н.М. Краснопольська, асистенти Є.В. Луговой, І.В. Маліборський. Проте, ставка вже робиться на поповнення штату викладачів за рахунок власних випускників. На зміну старшим колегам, які першими торували шлях до створення в Ужгороді класичного університетського біофаку, приходять у 60-их роках їхні учні – молоді, амбіційні, готові до наукових і педагогічних звершень: М.І. Бедей, О.С. Сидор, М.І. Щербань, І.Г. Добош, М.М. Чубірко, Ю.І. Крочко, П.П. Білик, П.І. Голінка, Й.М. Погоріляк, В.О. Добей, М.В. Дубанич, О.В. Корчинський, С.І. Фаринець, В.І. Петросова, М.Ф. Мателешко. Це вони – виховані фундаторами біологічного факультету, запалені науковими ідеями своїх видатних вчителів, стали третьою хвилею викладачів, що влилась у педагогічний колектив рідного факультету. 80-ті - 90-ті роки ХХ століття ознаменували собою четвертий етап генезису біологічного факультету, коли практично весь науково-педагогічний колектив сформувався і продовжує поповнюватись за рахунок власних випускників, серед яких: В.І. Ніколайчук, В.Й. Белчгазі, Ю.Ю. Петрус, В.О. Ходак, А.А. Гвоздак, В.Г. Рошко, Н.В. Куруц, П.В. Вайда, Т.Т. Дудинський, В.І. Сабадош, Г.М. Мезев-Крічфалушій, Б.Б. Надь, О.Б. Колесник, Н.П. Куртин, В.Ю. Крочко, Ж.Г. Меліка, Л.А. Потіш, А.А. Ковальчук, Н.Є.Ковальчук, Н.В. Бойко, Г.М. Коваль, О.Ю. Мателешко, В.О. Чумак. Початок третього тисячоліття, завершуючи зміну поколінь на факультеті, привів до викладацького корпусу чергову посилу молодих вчорашніх вихованців УжНУ – І.В. Бесеганич, Л.М. Фельбабу-Клушину, К.М. Кишко, Ф. Ф. Куртяка, А. Т. Дудинську, В.В. Симочка, Б.М. Шаргу, А.В. Колесник, В.В. Мірутенка, М.І.Демчинську, Л.Ю.Симочко, М. М. Вакерича, Л. В. Крулько та інших. Цей факт є свідченням творчої зрілості і високої освітньо-наукової ефективності старішого факультету молодого закарпатського вищого навчального закладу – Ужгородського національного університету. Підвалини якості, надійності і злагодженості функціонування сьогоднішнього біологічного факультету були закладені, без перебільшення, справді подвижницькою, самовідданою до фанатизму працею чотирьох поколінь біологів, згаданих вище. Не можна оминути увагою і активний вплив керівників факультету – деканів на становлення в Ужгородському університеті одного з визначних освітньо-наукових осередків біологічної науки не тільки в Україні, але і в Середній Європі. Посильний внесок у спільну справу розбудови рідного факультету внесли всі декани, незважаючи на тривалість перебування в керівному кріслі. Сам факультет, його матеріально-технічна база, інтелектуальний потенціал викладачів та співробітників, понад півстолітній науковий доробок ужгородських біологів, його випускники і нинішні студенти – все це можна віднести в актив деканів, не скупий документально-архівний, а реальний, відчутний, помітний. У ньому, безперечно, неабияка заслуга керманичів факультету, які спільно зі своїми командами-колективами здобували славу і стверджували високі позиції школи ужгородських біологів. В хронологічній послідовності посаду керівника факультету обіймали: І.Г. Рогаль (1945-1946), Х.Ю. Руденко (1946-1951), В.Л. Хенкін (1951-1953), О.Г. Мерщиков (1953-1954), Х.Ю. Руденко (1954-1956), І.І. Колюшев (1956-1957), П.М. Стадник (1957-1960), А.А. Гіріц (1960-1961), І.І. Бубряк (1961-1974), Г.М. Рошко (1974-1978), В.І. Комендар (1978-1982), І.М. Ликович (1982-1986), І.Я. Понін (1986-1989). З 1989 року біологічним факультетом керує доктор біологічних наук, професор В.І. Ніколайчук. У площині діянь і здобутків біологічного факультету не можна не згадати біологів, що в різний період займали керівні посади в органах управління Ужгородського університету. Це вони визначали стратегію розвитку університету, організовували роботу великого колективу, забезпечували злагодженість і ефективність функціонування всіх факультетів та структур вузу. Протягом семи років, в період з 1949 до 1956 р., третім за ліком ректором УжДУ був кандидат біологічних наук Г.В. Ткаченко. До його заслуг слід віднести значний якісний і кількісний ріст колективу університету, при ньому відкрилися два нові факультети – фізичний та математичний, сформовано понад десяток нових кафедр, побудована біобаза на полонині Руна. На посаді першого проректора – проректора по навчальній роботі УжДУ також не бракувало біологів. Першим в історії нашого університету проректором став доцент І.Г. Рогаль, який одночасно завідував кафедрою зообіології і був деканом біологічного та медичного факультетів. У вересні 1948 року його на посаді проректора по навчальній роботі змінив черговий біолог – завідувач кафедри зоології хребетних доцент І.І. Колюшев, який працював проректором до 1951 року. Обидва проректори-біологи проявили себе як хороші фахівці, що віддали багато сил та енергії організації навчальної, методичної та наукової роботи в університеті. “Своїм”, біологічним проректором по науковій роботі вважається і кандидат медичних наук, доцент В.С. Петрус, який займав керівну університетську посаду з 1959 до 1970 року. Водночас він був завідувачем кафедри мікробіології, яка функціонувала у складі біологічного факультету. Особливу увагу В.С. Петрус приділяв налагодженню роботи аспірантури, проведенню наукових конференцій та публікації матеріалів наукових досліджень ужгородських вчених. Лише споглядаючи крізь призму історії на пройдений біологічним факультетом шлях, стає зрозумілим неординарність особистостей тих, хто стояв біля витоків нашої Alma mater, тих, хто творив її історію і підняв на сучасні зрілі висоти. Подвижництво, справжній науковий фанатизм вирізняли перших викладачів новоствореного біофаку. Cеред них виділяються І.І. Колюшев, Х.Ю. Руденко, П.Д. Ярошенко, Г.В. Ткаченко, В.В. Скрипник, С.Ф. Сегеда, К.К. Фасулаті, В.Ф. Палій. Це вони, в першу чергу, зуміли налагодити навчально-методичну роботу на кафедрах, постаратися про матеріально-технічне забезпечення навчання, вчили студентів і жили з ними однією сім’єю, як батьки з дітьми. Це вони своєю науковою одержимістю і власним прикладом зуміли запалити у своїх вихованців-студентів жадобу до навчання, до пізнання цікавого, багатого і складного світу живих істот, відкрити їм шлях до великої науки. Результати їх роботи у співпраці з колегами-викладачами, що працювали з перших днів створення факультету та першими своїми випускниками, які вже почали трудитись поруч, виявились надзвичайно вагомими – сформувалися наукові школи за кількома біологічними напрямками. Ужгородська наукова школа флористів, біля витоків якої стояли професори П.Д. Ярошенко і С.С. Фодор, а фундатором є професор В.І. Комендар, дала українській ботаніці багато відомих імен, серед яких: доктори наук В.І. Чопик, Й.Й. Сікура, С.М. Стойко, І.М. Григора, С.Г. Васер, Ф.Д. Гамор, С.Ю. Попович, кандидати наук М.І. Бедей, О.С. Сидор, В.В. Крічфалушій, Г.М. Мезев-Крічфалушій, В.І. Сабадош, Н.П. Куртин, Г.Б. Будніков, Л.М. Фельбаба-Клушина, І.В. Бесеганич та ін. Ужгородська наукова ентомологічна школа, фундатором якої був професор К.К. Фасулаті, голосно заявила про себе вже у шістдесятих роках ХХ століття. З неї вийшли чудові дослідники комах не тільки Карпат, але й Східної Європи: А.А. Гіріц, Г.М. Рошко, І.І. Бокотей, І.М. Ликович, Т.А. Тверітіна, В.І. Пономарчук, В.В. Бровдій, Сметник, В.В. Булеза, Й.М. Погоріляк, В.О. Добей, І.Г. Добош, С.І. Фаринець, А.Й. Сікура, В.Г. Рошко, Ж.Г. Меліка, О.Ю. Мателешко, В.О. Чумак і багато інших. Ужгородська школа цитоембріологів рослин, підвалини якої заклав Х.Ю. Руденко, дала українській біологічній науці знаних вчених-педагогів: В.Ю. Мандрик, Й.М. Чернекі, М.М. Чубірко, Ю.Ю. Петруса, Ю.В. Манівчука, О.Б. Колесника. Фундатором Ужгородської школи фізіологів рослин за правом вважається доцент Г.В. Ткаченко, справу якого по розвитку цього напрямку біологічних досліджень на факультеті продовжив професор В.В. Скрипник. Серед учнів школи – відомі дослідники фізіології виноградної лози Закарпаття: О.М. Лакиза, П.І. Голінка, П.П. Білик, В.О. Ходак, І.А. Попович, В.Й. Белчгазі, О.І. Попович та інші. Ужгородська теріологічна школа була започаткована великим ентузіастом зоологічних досліджень доцентом І.І. Колюшевим. Серед його учнів – професори І.І. Турянин, Ю.І. Крочко, доценти О.В. Корчинський і Н.В. Куруц, які за прикладом вчителя обрали шлях викладачів кафедри зоології. Вагомі наукові звершення Ужгородських біологів нерозривно пов’язані з дослідженням рослинного і тваринного світу Закарпаття й усього Українокарпатського регіону. Станом на середину ХХ століття, Східні Карпати виявилися найменш вивченими у флористичному і фауністичному плані у всій Європі через тривалу складну політичну ситуацію в середній Європі та периферійним розміщенням Закарпаття в межах тих країн, до складу яких воно в різні історичні періоди входило. У 1953 році Мінвуз України затвердив головні напрями науково-дослідної роботи Ужгородського державного університету, серед яких було чітко визначено: вивчення флори і фауни Карпат. Викладачі, що приїхали працювати в Ужгород на біологічний факультет з різних регіонів Радянського Союзу, вперше потрапивши на Закарпаття, отримали чудову нагоду бути першовідкривачами таємниць природи Східних Карпат. З ентузіазмом поринувши у дослідження “білих плям” рослинного і тваринного світу маловивченого на той час Закарпаття, П.Д. Ярошенко, І.І. Колюшев, К.К. Фасулаті, К.К. Власова, С.С. Фодор, Т.А. Тверітіна активно залучали своїх вихованців-студентів до науково-дослідної роботи, зуміли запалити їх жадобою наукових звершень, сформувати цілу плеяду чудових, а згодом і відомих ботаніків та зоологів. Виснажливі, але цікаві експедиції, тривала і копітка камеральна робота, виготовлення численних гербаріїв та колекцій – принесли перші вагомі результати. Молоді науковці з перших випусків біологічного факультету: В.І. Комендар, Й.М. Чернекі, І.І. Бубряк, Г.М.Рошко, І.І. Бокотей, І.І. Турянин, О.Р. Довгань, І.М. Ликович, В.Ю. Мандрик зуміли гідно підтримати починання своїх викладачів не тільки у власних наукових дослідженнях, але й у справі виховання наступних поколінь біологів. Їх творчий науковий доробок складає понад тисячу публікацій, серед яких особливу значимість мають монографії, що підсумовують завершені фундаментальні дослідження рослинного і тваринного світу Українських Карпат: “Смена растительного покрова Закарпатья” П.Д. Ярошенка і В.О. Грабара, “Форпосты горных лесов” В.І. Комендара, “Флора Закарпаття” С.С. Фодора, “Звірі Закарпаття” І.І. Колюшева. Поряд з відзначеними напрямками наукових досліджень ужгородських біологів, які були визначені в якості пріоритетних і залишаються такими й понині, на ведучі позиції згодом вийшли цитоембріологічний (засновник – Х.Ю. Руденко), фізіології рослин (розвинув Г.В. Ткаченко, а становлення в напрямку фізіології виноградної лози продовжив В.В. Скрипник). Вимоги часу, що диктуються потребами підвищення врожайності сільськогосподарських культур, захисту рослин і охорони природи, висунули на біологічному факультеті в якості пріоритетних прикладні та спеціальні напрямки наукових досліджень, серед яких активна роль відводиться біотехнології (засновник В.І. Ніколайчук), фітоценології і охороні рослинного світу Українських Карпат (координатор – В.І. Комендар), охороні тваринного світу Українських Карпат (започаткований І.І. Колюшевим і розвинутий Ю.І. Крочком та А.А. Ковальчуком), захисту рослин (сформований К.К. Фасулаті, В.Ф. Палієм, А.А. Гіріцом), генетиці і селекції кормових трав (керівник В.І. Ніколайчук). Але сучасна глобальна екологічна криза і проблеми, породжені наслідками господарської діяльності людини в Східнокарпатському регіоні, викристалізували ще один, без сумніву, пріоритетний для всього біологічного факультету науковий напрям – екологічний. В змісті екологічних досліджень, які активно і ефективно розвиваються сучасним складом науково-педагогічного корпусу біофаку, фігурують аспекти всіх кафедр, які зусиллями керівництва факультету консолідуються для вирішення екологічних проблем краю, усунення негативних наслідків інтенсивної антропізації природних екосистем Закарпаття та збереження його біорізноманіття, недопущення регіональних екологічних лих в майбутньому і стійкого розвитку регіону. З цією метою викладачами факультету було розроблено і сформульовано концепцію екологічної освіти та виховання в загальноосвітній та вищій школах, прийнято участь у роботі наукової комісії по встановленню причин згубних паводків 1998 і 2001 років. Щоб привернути увагу світової наукової громадськості до екологічних проблем Східних Карпат, з ініціативи декана біологічного факультету професора В.І. Ніколайчука в травні 1997 року був проведений міжнародний регіональний семінар “Охорона довкілля: сучасні дослідження в екології і мікробіології”, а в жовтні 2001 року – міжнародна науково-практична школа для молодих вчених і спеціалістів “Природні екосистеми Карпат в умовах посиленого антропічного впливу”. Об’єктивна і реальна оцінка освітньої діяльності факультету, ефективності роботи професорсько-викладацького колективу чітко виражається одним основним показником – якістю підготовки студентів. Цей показник, як ніякий інший, є свідченням ступеня фахової і професійної якості викладачів-педагогів. Адже робота викладацького корпусу біологічного факультету віддзеркалюється в їх учнях – випускниках біологах. А випускниками ми дійсно можемо пишатися. Чого лише варті імена відомих далеко за межами України академіка НАНУ, доктора біологічних наук М.Ф. Шуби, члена-кореспондента НАНУ, доктора біологічних наук С.Г. Васера, директора НДІ Карантину рослин Російської Академії наук, доктора біологічних наук О.В. Сметника, провідного спеціаліста НДІ Еволюційної морфології і екології тварин Російської Академії наук, доктора біологічних наук В.В. Булези, завідувача відділу Інституту мікробіології і вірусології НАНУ, доктора біологічних наук, професора М.М. Менджула, завідувача відділу Центрального Республіканського ботанічного саду НАНУ, доктора біологічних наук, професора Й.Й. Сікури, головного наукового співробітника Інституту екології Карпат НАНУ, доктора біологічних наук, професора С.М. Стойка, завідувача кафедри зоології Київського педагогічного університету ім. М. Драгоманова, доктора біологічних наук, професора В.М. Бровдія, директора Карпатського біосферного заповідника, доктора біологічних наук Ф.Д. Гамора. Незаперечною вагою наукових здобутків прославили біологічний факультет Ужгородського університету і його випускники – доктори наук: В.І. Комендар, І.І. Бубряк, І.І. Турянин, В.Ю. Мандрик, М.Ю. Клевець, М.Я. Співак, Ю.І. Крочко, В.І. Ніколайчук, А.А. Ковальчук, С.Ю. Попович, В.В. Ткач, Ж.Г.Меліка. Якість фахової підготовки наших біологів засвідчує і їх успішна робота в зарубіжних наукових установах: В.В. Ткач – професор біологічного факультету університету Північної Дакоти (м. Гранд Фокс, США), Т.Х. Олексик – науковий співробітник національного інституту раку (м. Фредерік, Меріленд США), В. Товт – науковий співробітник лімнологічного дослідного інституту Балатону Угорської академії наук (м. Тігань, Угорщина), Ж.Г. Меліка – науковий співробітник лабораторії систематики паразитоїдів (м. Козег, Угорщина), О.М. Григор’єв – науковий співробітник експериментального відділу Інституту медичної радіології Російської Академії медичних наук (м. Обнінск), В.І. Лой – науковий співробітник Інституту сільськогосподарської радіології Російської Академії наук (м. Обнінск), І.І. Бубряк – науковий співробітник лабораторії молекулярної біології при Оксфордському університеті (Великобританія), Н. Єгорова – науковий співробітник Інституту експериментальної ентомології і фітопатології Словацької Академії наук, В.М. Калінкін – директор Слов’янської дослідної станції Всеросійського НДІ захисту рослин. Неабияким здобутком біологічного факультету є підготовка в його стінах науково-педагогічних кадрів найвищої кваліфікації – викладачів вузів. Як вже було відмічено, практично увесь нинішній професорсько-викладацький склад факультету – це його випускники. Унікальними в цьому відношенні є перший випуск біофаку (1951 р.), з якого сім біологів стали викладачами (проф. І.І. Бубряк, проф. І.І. Турянин, проф. Г.М. Рошко, доц. О.М. Лакиза, доц. І.М. Ликович, доц. О.Р. Довгань, доц. Й.М. Чернекі) і восьмий (1957 р.), шестеро з якого поповнили педколектив рідного факультету (проф. Ю.І. Крочко, доц. В.О. Добей, доц. Й.М. Погоріляк, доц. П.І. Голінка, доц. М.М. Чубірко, ас. М.В. Дубанич). Ряд наших вихованців реалізували себе на викладацьких посадах медичного (доценти З.П. Лангазо, О.М. Бокотей, О.Ю. Райко, Х.І. Микита, Т.Ф. Росола, асистенти П.П. Митровка, А.І. Палко), економічного (професор Ю.В. Манівчук) і факультету фізичної культури та реабілітації (старший викладач А.А. Федорішко, викладач Л. Русенко). З найкращого боку зарекомендували себе ужгородські біологи в якості викладачів різних вузів України, серед яких, за браком достовірних відомостей згадаємо лише колишнього декана біологічного факультету Київського національного університету, професора В.І. Чопика, колишнього декана біологічного факультету Чернівецького державного університету, доцента І.В. Вайнагія, колишнього завідувача кафедри ботаніки Київського національного аграрного університету, професора І.М. Григору, нинішнього завідувача кафедри зоології Київського педагогічного університету ім. М. Драгоманова професора В.В. Бровдія, нинішнього проректора Уманського аграрного державного університету, завідувача кафедри технології зберігання і переробки продукції рослинництва, доцента Г.С. Гайдая, нинішнього завідувача кафедри біофізики Львівського національного університету ім. І. Франка професора М.М. Клевця, доцента кафедри біології Івано-Франківського медичного університету Н.І. Бойко, завідувача кафедри дендрології та лісової селекції Київського національного університету біоресурсів і природокористування С.Ю. Поповича, доцента кафедри фітофармакології Київського національного аграрного університету В.І. Менджул, доцента кафедри зоології Тернопільського педагогічного університету В.С. Талпоша, колишнього доцента кафедри зоології Мордовського педагогічного інституту (м. Саранськ, Росія) О.Є. Лугового. Почесної місії повноважних представників вітчизняної вузівської освіти були удостоєні двоє викладачів-зоологів Ужгородського університету. У 1960-1961 роках доцент І.І. Колюшев був направлений у В'єтнам викладати на кафедру зоології Ханойського університету. А доцент О.В. Корчинський в 1967-1970 роках навчав гвінейських студентів на кафедрі біології Конакрійського політехнічного інституту. За свою шістдесятип’ятилітню історію біологічний факультет Ужгородського університету підготував понад п’ять тисяч спеціалістів. І більшість з них знайшла своє покликання на ниві освіти. У всіх школах міст і сіл Закарпаття, яких є понад 700, “сіють розумне, добре, вічне” наші випускники, навчаючи діточок не тільки біології (часто за браком фахівців, читають різні дисципліни, працюють в початкових класах, на групі продовженого дня), але й науці життя – любові до природи, до рідного краю, до людей. Немає такої області в нашій Україні, де б не працювали шкільними вчителями біологи з дипломом Ужгородського університету. Особливо багато їх навчає в школах Львівської, Івано-Франківської та Волинської областей. Не обділені нашими випускниками і освітні заклади ближнього зарубіжжя. Ба, навіть в одній з елітних московських шкіл з успіхом викладає біологію Т.Ю. Малешко-Ігнатьєва (випускниця кафедри зоології 1979 року). Починаючи з далекої російської Камчатки, в Сибіру і в Європейській частині Росії вчителюють ужгородські біологи. В гімназіях Угорщини також викладають біологію наші випускники, серед яких: В.Ю. Крочко, Ж.О. Степе-Ердев, Е. Балаж. Але історію формування і становлення біологічного факультету неможливо показати без здобутків окремих кафедр – структурних і функціональних складових буд-якого факультету. Ці кафедри, формуючись, трансформуючись і еволюціонуючи, змінюючись якісно та кількісно, творять факультет, матеріально та інтелектуально живлять його і реально забезпечують навчальний процес. Загалом, за трибунами навчальних аудиторій біологічного факультету протягом 65 років стояло 127 штатних викладачів і понад 15 викладачів-погодинників. Загальний результат їх діяльності показовий та солідний – понад 5000 випускників біологічного факультету отримали диплом про вищу освіту. Із них понад 100 захистили кандидатські дисертації, а 25 стали докторами наук. Поряд з якісним забезпеченням навчального процесу на біологічному факультеті успішно розвивається біологічна наука класичного фундаментального спрямування: флористика, фауністика, цитоембріологія рослин, фізіологія виноградної лози, екологія популяцій та видових угруповань рослин і тварин Українських Карпат, та інші. За результатами досліджень опубліковано близько п'яти тисяч статей та 65 монографій. Кафедра ботаніки проводить наукові дослідження за декількома напрямами. Основні напрямки: флористичний, фітоценотичний, ресурсознавчий і цитоембріологічний. В цьому руслі за шість десятиліть вже зроблено чимало. Загальна кількість публікацій співробітників кафедри вже давно перейшла за позначку 2000. З них понад 20 монографій і довідників, які є свідченням вагомого внеску ужгородських ботаніків до загальних здобутків української ботанічної науки. Для ефективної оцінки та розробки стратегії збереження різноманіття рослинного світу необхідним є застосування широкого спектру таксономічних, флористичних, цитоембріологічних, популяційно-біологічних та фітосоціологічних методів. У зв'язку з цим, на основі багаторічних досліджень флори і рослинності Українських Карпат, результати яких узагальнені в підсумовуючих працях, співробітниками кафедри запропонований синтетичний підхід, що створює необхідні передумови для успішного розв'язання окреслених вище завдань. Інтегральне застосування генетико-еволюційних та еколого-демографічних методів дозволяє підійти з нових позицій до аналізу сучасного стану різноманітності рослинного світу і забезпечити його збереження на основних структурно-функціональних рівнях. Колективом кафедри проводиться вивчення внутрішньовидової структури, поширення, екологічних, фітоценотичних і біоморфологічних особливостей, репродуктивної біології та демографії загрожуваних видів флори Східних Карпат. Розкрито механізми адаптації модельних видів рослин до умов середовища та дії антропогенних факторів, дано оцінку стратегіям їх виживання та перспективам використання. В. І. Комендар впродовж багатьох років проводить дослідження, пов'язані з вивченням проблем посилення захисних функцій гірських лісів Карпат. Підготовлено ряд пропозицій по створенню нових заповідних територій різного статусу та вдосконаленню режиму охорони існуючих об'єктів, зокрема проекти створення регіональних ландшафтних парків "Притисянський" та "Іршавський рай". Продовжуються моніторингові дослідження в Долині нарцисів Карпатського біосферного заповідника та вивчення рослинного покриву Ужанського національного природного парку та Національного природного парку "Синевир". На сьогодні основним змістом досліджень кафедри ботаніки є розробка концепції охорони і раціонального використання рослинних ресурсів регіону шляхом формування екологічної мережі та, збереження флористичного різноманіття. Для її досягнення опрацьовуються питання структури та розподілу раритетного фіто- та ценофонду. Біоекологічний аналіз модельних видів та організація моніторингу забезпечать виявлення впливу несприятливих факторів на стан їх популяцій. Це дозволить виділити ядра біоцентрів та оцінити статус екологічних коридорів у регіоні. Отримані результати будуть покладені в основу розробки проекту екологічної мережі досліджуваного регіону, яка дозволить з'єднати загальноєвропейську та національну екологічну мережі. Наукова діяльність кафедри зоології спрямована на виконання фундаментальних і науково-прикладних робіт за пріоритетними напрямками розвитку науки і техніки України, підготовку науково-педагогічних кадрів високої кваліфікації, підвищення рівня підготовки спеціалістів. На чільному місці сьогодні залишаються дослідження фауни хребетних та безхребетних Українських Карпат. У межах наукової проблематики "Розробка основ раціонального використання, розширення і відновлення біологічних ресурсів" кафедра упродовж останніх років виконує науково-дослідну тему "Комплексне вивчення різноманіття тваринного світу Українських Карпат в умовах посиленого антропогенного впливу". Співробітники кафедри працюють над розробкою власних наукових напрямків, серед яких варто відмітити наступні: всебічне дослідження акарофауни гнізд карпатської медоносної бджоли та синантропних акаридієвих кліщів Закарпаття (напрям започаткований доц. Т. Т. Дудинським, продовжений А. Т. Дудинською); вивчення двокрилих комах ‑ тахін (доц. С. І. Фаринець); гідробіологічний напрямок започаткований проф. А. А. Ковальчуком та доц. Н. Є. Ковальчук; досліджується іхтіо-, батрахо- та герпетофауна Українських Карпат (доц. Ф.Ф. Куртяк); теріологічні дослідження проводилися проф. Ю. І. Крочком та продовжуються доцентами О. В. Корчинським та Н. В. Куруц. У розробці комплексної наукової теми кафедри, активну участь приймають і аспіранти; при кафедрі функціонує аспірантура зі спеціальності 03.00.08 – Зоологія. Науковцями кафедри за останні 20 років підготовлено та видано 14 монографій та понад 600 наукових праць. На базі кафедри зоології, лише за останні роки, проведені три конференції міжнародного рівня та дві регіонального. На сьогодні кафедра надає наукову, методичну та консультативну допомогу різним науковим навчальним закладам і виробничим установам області, пропагує ідеї збереження біорізноманіття тваринного світу Карпатського регіону. Кафедра генетики, фізіології рослин і мікробіології плідно працює за кількома науковими напрямками. Генетичні напрямок присвячений генетичному аналізу господарських якостей лядвенцю рогатого для створення нового селекційного матеріалу, перспективного в галузі кормо виробництва Закарпаття. Вивчення фенологічних особливостей та комплексу морфо-біологічних та господарських ознак колекційних зразків і місцевих форм лядвенцю рогатого в умовах Закарпатського регіону України дозволило виділити перспективний вихідний матеріал для селекційного покращення культури. Розроблено новий напрямок селекції лядвенцю рогатого, спрямований на створення сортів-синтетиків з використанням ефекту гетерозису. Унаслідок проведеної селекційної роботи починаючи з 1990 року методом індивідуально-родинного добору отримано елітні рослини двох нових сортів лядвенцю рогатого: ОВіМарС-1 та ОВіМарС-2 (автор – декан біологічного факультету, завідувач кафедри генетики і фізіології рослин, доктор біологічних наук, професор, академік АН ВО України, Заслужений діяч науки і техніки, почесний академік Угорської Академії Наук В. І. Ніколайчук), новостворені сорти внесені до Державного реєстру. Сорти призначені для використання в протиерозійному захисті сильноеродованих полонинських ґрунтах, сінокосів та покращення травостою природних лук, зелена маса в свіжому вигляді, на сіно, сінаж, для випасу ВРХ.На кафедрі у 1989 році з ініціативи В. І. Ніколайчука була організована наукова лабораторія біотехнології еукаріот, де розпочалося вивчення методів мікроклонального розмноження рідкісних і зникаючих видів лікарських рослин, а також цінних кормових культур, зокрема особлива увага була приділена таким маловивченим культурам як лядвенець рогатий, арніка гірська, тирлич жовтий, росичка та ін. Розроблено схему чергування поживних середовищ для культивування лядвенця, що суттєво прискорює процес розмноження цінного колекційного матеріалу. Отримано патент на винахід «Спосіб мікроклонального розмноження лядвенцю рогатого». Напрямки досліджень лабораторії наступні: розробка технологій введення в культуру in vitro зникаючих та рідкісних рослин Карпат; створення генетичного банку рідкісних рослин в культурі in vitro; розробка технологій тривалого підтримання рослин в культурі in vitro; дослідження фізіологічних процесів пов’язаних з синтезом та накопиченням біологічно активних речовин в культурі in vitro з метою промислового вирощування в культурі тих рослин, сировинна база яких підірвана, або відсутня. Співробітниками кафедри приділяється велика увага вивченню питань біобезпеки та поширенню і перспективам використання ГМО в регіоні. Фізіологічні напрямки та результати досліджень кафедри. Серед фізіологічних напрямків на особливу увагу заслуговує напрямок присвячений відновленню біорізноманіття та збільшенню продуктивності лук та пасовищ, який є надзвичайно актуальним на сьогодні. З даного напрямку, як модельний об’єкт, нами обраний лядвенець рогатий (Lotus corniculatus L.), що є не тільки перспективною для Карпатського регіону кормовою рослиною родини бобових, а й, завдяки добре розвиненій кореневій системі, є незамінним для гірської зони (проф. В. І. Ніколайчук). Лядвенець пропонується як складова частина комплексних біологічних протиерозійних, ґрунтозахисних заходів, що поряд із залісненням передбачають залуження, поліпшення травостою пасовищ та природних високогірних лук. Ведуться дослідження з вивчення реакції сортів озимої пшениці на водний стрес у залежності від рівня мінерального живлення (доц. П. В. Вайда). Співробітниками кафедри досліджується онтогенетичний розвиток виноградної рослини, вплив на нього факторів навколишнього середовища, деяких хімічних ксенобіотиків, а також накопичення в рослинному організмі різних біологічно активних речовин (доц. В. Й. Белчгазі). Вивчення збереження і відтворення природних екосистем регіону. Співробітники кафедри проводять комплексні дослідження впливу різного роду полютантів на екосистеми. У експериментальних та природних умовах вивчаються стрес-реакції рослин на вплив важких металів, різноманітні органічні забруднювачі, зміну умов зростання, різні рівні антропогенної трансформації природних комплексів тощо. Розробляються пропозиції щодо оптимізації ведення народного господарства в умовах Карпатського регіону України (доц. Б. М. Шарга, доц. К. М. Кишко, та інші). Проводиться вивчення можливостей та альтернативних шляхів ведення невиснажливого природокористування. Одним з важливих напрямків наукової діяльності колективу кафедри є дослідження природних катастроф, вироблення стратегій по їх запобіганню та нівелюванню наслідків (проф. В. І. Ніколайчук). З 2007 року розпочато новий напрямок досліджень: «Комплексне вивчення екологічного стану залізничних примагістральних екосистем». Вперше отримані експериментальні дані з впливу залізничного транспорту на стан фітоценозів, ґрунтової мезофауни, мікроорганізмів ґрунту, води та повітря примагістральних територій в точках основних вузлових станцій залізничних магістралей закарпатської області (проф. В. І. Ніколайчук, доц. А. В. Колесник). У рамках мікробіологічного напрямку досліджуються мікробіоценози ґрунтів і вод, забруднених важкими металами, нафтопохідними, пестицидами, радіонуклідами тощо, основні механізми мінливості та адаптації виділених мікроорганізмів. Вивчаються закономірності впливу промислових забруднень на водну мікрофлору. В експериментах на лабораторних тваринах досліджено вплив важких металів на мікрофлору кишечнику, показники імунного та біохімічного статусу організму. Розроблено спосіб корекції дисбактеріозу, обумовленого тривалим введенням важких металів в організм, що включає послідовне введення пробіотиків із бактерій роду Bacillusта препаратів на основі біфідобактерій (доц. В. І. Петросова, доц. М. В. Кривцова). Розширення в останні десятиріччя сфери освітньо-наукової діяльності кафедри ентомології та збереження біорізноманіття, визначає пріоритетні напрямки наукових досліджень. Поряд з традиційними еколого-фауністичними дослідженнями окремих таксономічних груп комах і ентомокомплексів шкідників в умовах Українських Карпат, колектив кафедри активно реалізує завдання наступних напрямків наукових досліджень: дослідження фауністичного різноманіття Українських Карпат та вивчення наслідків антропічного впливу на біорізноманіття природних та антропізованих екосистем Українських Карпат. У площині дослідження фауністичного різноманіття Українських Карпат співробітники кафедри вивчають видовий склад, екологічні особливості та господарське значення різних груп комах і хребетних тварин. Незаперечним їх внеском є виявлення у складі фауни Українських Карпат понад 7 тисяч видів наземних членистоногих, 294 види птахів і 81 вид ссавців для фауни Українських Карпат і Закарпаття. Крім того, в рамках вказаного напрямку здійснювались: порівняння фауністичного різноманіття безхребетних тварин лісів різних типів, вивчення фауністичного різноманіття територій природо-заповідного фонду, вивчення структури фауністичного різноманіття пралісових екосистем, порівняння фауністичного різноманіття артропод лісових екосистем Українських Карпат та Швейцарських Альп. За час досліджень вивчено видове багатство домінуючих груп наземних безхребетних тварин Карпатського біосферного заповідника, Карпатського національного природного парку та інших установ природно-заповідного фонду Українських Карпат. Загальна кількість інвентаризованих видів складає понад 1,5 тисячі. За проблематикою вивчення наслідків антропічного впливу на біорізноманіття природних та антропізованих екосистем Українських Карпат, здійснюються дослідження в галузі прикладної екології – дія електромагнітного поля ліній електропередач високої напруги та автотранспортного забруднення на угруповання ґрунтових мікроартропод, комах, наземних молюсків і дрібних ссавців. Досліджено особливості міграції та акумуляції важких металів в ґрунтах, рослинних і тваринних об’єктах примагістральних екосистем. Загальний науковий доробок співробітників кафедри ентомології та збереження біорізноманіття - понад 1600 публікацій у вітчизняних і зарубіжних виданнях. З них 425 видані протягом останніх двадцяти років. В активі колективу кафедри – 27 монографій (14 з них опубліковані в період 1990-2010 років). А ще, майже чотири десятки кандидатських і три докторські дисертації захищені ужгородськими ентомологами. З 2001 року на базі кафедри проводиться щорічна міжнародна конференція «Ужгородські ентомологічні читання». Кафедрою плодоовочівництва і виноградарства проводяться дослідження за тематикою «Підвищення продуктивності культурних рослин в умовах Закарпаття» за напрямками: застосування апоміксису в селекції тютюну; дослідження особливостей розвитку шкідливих для сільськогосподарських рослин організмів та їх шкодочинності в агроекосистемах; вивчення впливу окремих елементів технологій вирощування овочевих культур на їх урожайність; вплив біологічно активних речовин на ріст і розвиток овочевих та вкорінення плодових і ягідних культур; вивчення комплексностійких сортів винограду в умовах Закарпаття. Отримано 15 свідоцтв на цінні зразки тютюну та 8 авторських свідоцтв на сорти тютюну внесених до Реєстру сортів рослин України: Соболчський 33, Жовтолистий 36, Вірджинія 27, СВ-13, ВМС-24, Бравий 200, Спектр, Символ. Розроблено стандарти на тютюнову сировину та насіння: ДСТУ „Тютюн – листя свіжозібране. Вимоги до збирання та післязбиральної обробки.”, ДСТУ „Тютюн. Терміни та визначення», ДСТУ ”Тютюн. Вирощування листя сигарного. Технічні умови”, ДСТУ “Тютюн. Промислове переробляння листя сигарного. Технічні умови”, ДСТУ” Тютюн – сировина типу Берлей. Вимоги до вирощування та переробки”, ДСТУ” Тютюн – листя висушене. Технічні умови”, ДСТУ” Тютюн – сировина ферментована. Технічні умови”, ГСТУ «Насіння тютюну. Вимоги до вирощування та зберігання» Проведені дослідження по встановленню можливості розповсюдження комахами, що населяють грушеві насадження збудників бактеріального опіку та некрозу кори плодових (ErwiniaamylovoraBurrill(Winslow) etal; Pseudomonas syringae pv. syringae van Hall). Досліджено здатність виживання збудника бактеріального опіку плодових в тілі деяких шкідників груші. Виявлено спектр комах-фітофагів, які можуть бути імовірними переносниками збудників бактеріального опіку та некрозу кори плодових. Проводиться робота в напрямку прогнозування розвитку деяких збудників захворювань плодових та овочевих культур, вивчення ступеня ризику появи та поширення потенційно небезпечних фітопатогенних організмів, які входять до переліків карантинних організмів України. Кафедра бере участь у проведенні державних польових випробувань хімічних засобів захисту на сільськогосподарських культурах для можливості їх реєстрації в «Переліку пестицидів, дозволених до використання в Україні». Проведені дослідження з вивчення впливу окремих елементів технологій вирощування на урожайність капусти білоголової, капусти брюссельської та плодових овочевих культур родини Пасльонових у низинній і передгірній природно-кліматичних зонах Закарпаття. Вивчено вплив способів вирощування розсади окремих овочевих культур на їх урожайність. Досліджено стійкість коренеплодів моркви до ураження хворобами під час тривалого зберігання. Проводяться роботи з вивчення фітофторостійкості сортів помідора та формування статевої стадії збудника в природо-кліматичних умовах Закарпаття. За 65 років існування біологічного факультету Ужгородського національного університету зроблено чимало. Факультет став потужним освітньо-науковим осередком Західноукраїнського регіону. Він отримав визнання провідних наукових центрів не тільки України, але й закордоном. Приємно відмітити постійне прагнення всього колективу біологічного факультету до якісного росту. Науково-інтелектуальний потенціал його дозволяє вийти на нові висоти у своїй професійній діяльності. |
Декан:Рошко Володимир Гаврилович, кандидат біологічних наук, доцент |
