На вступному іспиті абітурієнт повинен уміти
застосовувати вивчені теоретичні положення при розгляді класів речовин і
конкретних сполук, розкриваючи залежність властивостей речовин від їх будови;
розв’язувати комбіновані задачі, що включають кілька типів задач, вивчення яких
передбачене шкільною програмою з хімії; здійснювати перетворення, що
відображають генетичний зв’язок сполук в органічній та неорганічній хімії;
складати повні та скорочені іонні рівняння; складати та називати формули
ізомерів органічних сполук; знати властивості речовин, що широко
використовуються у народному господарстві та побуті; розуміти наукові принципи
деяких найважливіших хімічних виробництв (не заглиблюючись у деталі будови
різної хімічної апаратури).
Під час іспиту абітурієнту дозволяється
користуватись таблицями: “Періодична система хімічних елементів
Д.І.Менделєєва”, “Розчинність основ, кислот та солей у воді”, “Відносна
електронегативність елементів”, “Ряд стандартних електродних потенціалів
металів”.
При розв’язуванні типових розрахункових задач
дозволяється користуватись мікрокалькулятором.
1. Предмет і завдання хімії. Місце хімії серед
природничих наук. Явища фізичні та хімічні. Екологічні проблеми хімії. Роль
хімії в охороні навколишнього середовища.
2. Атомно-молекулярне вчення. Молекули. Атоми.
Сталість складу речовин. Відносна атомна та відносна молекулярна маса. Закон
збереження маси, його значення в хімії. Кількість речовини. Моль. Молярна маса.
Закон Авогадро та молярний об’єм газу. Об’ємні відношення газів в реакціях.
3. Хімічний елемент, прості і складні речовини.
Хімічні сполуки та механічні суміші. Символи хімічних елементів та хімічні
формули. Валентність і ступінь окиснення. Розрахунки масової частки хімічного
елемента в речовині за формулою. Встановлення хімічної формули речовини за її
складом. Хімічні рівняння. Розрахунки за хімічними рівняннями виходу продуктів
реакції та маси чи об’єму продуктів реакції, якщо до складу реактивів входили
домішки.
4. Склад атомних ядер (протони і нейтрони).
Поняття про радіоактивний розпад хімічних елементів. Ізотопи. Будова
електронних оболонок атомів хімічних елементів малих періодів. Особливості
будови електронних оболонок атомів елементів великих періодів (на прикладі ІV
періоду).
5. Відкриття Д.І.Менделєєвим періодичного закону
та створення періодичної системи елементів. Сучасне формулювання періодичного
закону. Великі та малі періоди, групи та підгрупи. Залежність властивостей
елементів від положення в періодичній системі. Характеристика хімічного
елемента за положенням в періодичній системі та будовою атома. Періодичність
зміни властивостей простих речовин та сполук елементів. Значення періодичного
закону.
6. Електронегативність хімічних елементів і
хімічний зв’язок. Ковалентний зв’язок (полярний і неполярний), його
характеристики. Донорно-акцепторний механізм утворення ковалентного зв’язку.
Йонний зв’язок, його відмінність від ковалентного. Водневий зв’язок.
7. Класифікація хімічних реакцій. Реакції
сполучення, розкладу, заміщення, обміну. Необоротні та оборотні хімічні
реакції. Хімічна рівновага. Поняття про константу рівноваги. Умови зміщення
хімічної рівноваги. Принцип ле Шательє. Тепловий ефект хімічних реакцій,
термохімічні рівняння. Окисно-відновні реакції. Процеси окиснення та
відновлення. Значення окисно-відновних реакцій у природі та техніці.
8. Швидкість хімічних реакцій. Залежність
швидкості реакції від природи реагуючих речовин, концентрації, площі поверхні
зіткнення реагуючих речовин, температури. Каталіз і каталізатори. Каталітичні і
некаталітичні реакції, значення каталітичних процесів.
9. Розчини. Розчинність речовин. Залежність
розчинності речовин від їх природи, температури і тиску. Теплові ефекти при
розчиненні. Способи кількісного вираження складу розчинів: масова частка і
молярна концентрація. Густина розчинів. Поняття про кристалогідрати.
Приготування водних розчинів твердих, рідких, газоподібних речовин з певною
масовою часткою розчиненої речовини.
10. Електролітична дисоціація. Ступінь
дисоціації. Ступінчаста дисоціація. Сильні та слабкі електроліти. Властивості
основ, кислот та солей у світлі теорії електролітичної дисоціації.
11. Оксиди. Класифікація оксидів. Способи
добування, властивості та застосування оксидів.
12. Основи, їх склад і назви. Гідроксогрупа.
Нерозчинні основи і луги, їх хімічні властивості. Реакція нейтралізації.
Амфотерні гідроксиди, їх властивості. Добування основ.
13. Кислоти, їх склад і назви. Класифікація
кислот. Фізичні та хімічні властивості, способи добування кислот.
14. Солі, їх склад та назви. Класифікація солей.
Хімічні властивості солей. Добування солей. Поняття про кислі солі та
комплексні сполуки. Поняття про гідроліз солей. Генетичний зв’язок між
оксидами, основами, кислотами та солями.
15. Положення гідрогену в періодичній системі,
хімічні властивості водню: взаємодія з неметалами, оксидами металів,
органічними речовинами. Добування водню в лабораторії та промисловості.
Застосування водню як екологічно чистого палива і сировини для хімічної
промисловості.
16. Оксиген, будова атома, поширення в природі.
Кисень, його фізичні та хімічні властивості, добування і застосування. Повітря.
Охорона повітря від забруднення. Вода. Хімічні властивості і застосування води.
Очищення води. Створення безвідходних технологій. Кругообіг води в природі.
17. Хлор, реакції з неорганічними та органічними
речовинами. Хлороводень, його добування і властивості. Соляна (хлоридна)
кислота, її солі.
18. Сірка, її фізичні та хімічні властивості.
Оксиди сульфуру (ІV), сульфуру (VІ), їх добування, хімічні властивості,
застосування. Сірчана (сульфатна) кислота, її властивості. Хімічні реакції, які
є засадовими для виробництва сірчаної (сульфатної) кислоти контактним способом,
та закономірності їх перебігу. Окиснювальні властивості концентрованої сірчаної
(сульфатної) кислоти.
19. Нітроген, положення в періодичній системі,
будова атома. Азот, його фізичні та хімічні властивості. Аміак, його
промисловий синтез, фізичні та хімічні властивості. Солі амонію. Оксиди
нітрогену (ІІ) і нітрогену (ІV). Хімізм виробництва азотної (нітратної)
кислоти. Хімічні особливості азотної (нітратної) кислоти. Нітрати. Азотні
добрива.
20. Фосфор, положення в періодичній системі,
будова атома, його алотропні форми, фізичні та хімічні властивості. Оксид
фосфору (V), ортофосфатна кислота та її солі. Фосфатні добрива.
21. Карбон, положення в періодичній системі,
будова атома, алотропні форми. Хімічні властивості вуглецю. Оксиди карбону (ІІ)
і карбону (ІV), їх хімічні властивості. Вугільна (карбонатна) кислота та її
солі. Перетворення карбонатів у природі.
22. Загальна характеристика елементів головної
підгрупи ІV групи періодичної системи. Силіцій, його хімічні властивості. Оксид
силіцію (ІV), кремнієва (силікатна) кислота та її солі. Будівельні матеріали:
скло, цемент, бетон.
23. Метали, їх положення в періодичній системі,
особливості будови атомів. Металічний зв’язок. Електрохімічний ряд напруг
металів. Характерні фізичні і хімічні властивості металів. Поняття про корозію
та засоби боротьби з нею.
24. Лужні метали, їх характеристика за положенням
у періодичній системі та будовою атомів. Сполуки Натрію і Калію в природі.
Гідроксиди Натрію та Калію, їх хімічні властивості, добування.
25. Кальцій, характеристика за положенням в
періодичній системі і будовою атома, його сполуки в природі. Оксид та гідроксид
кальцію, їх хімічні властивості, добування і застосування. Якісні реакції на
йони Кальцію і Барію.
26. Алюміній, характеристика елемента та його
сполук за положенням у періодичній системі. Амфотерність оксиду та гідроксиду
Алюмінію. Сполуки алюмінію в природі, його роль у техніці.
27. Ферум, будова атома і поширення в природі.
Хімічні властивості заліза, його оксиди і гідроксиди. Хімічні реакції, на яких
базується виробництво чавуну і сталі. Роль заліза та його сплавів у техніці.
28. Метали в сучасній техніці. Основні способи
промислового добування металів: відновлення вугіллям, оксидом карбону (ІІ),
воднем, алюмотермія, електрохімічні способи добування металів з їх сполук.
29. Теорія хімічної будови органічних сполук
О.М.Бутлерова. Залежність властивостей органічних речовин від хімічної будови.
Ізомерія. Електронна природа хімічних зв’язків у молекулах органічних сполук.
Способи розриву зв’язків, поняття про вільні радикали.
30. Насичені вуглеводні (алкани), їхні електронна
і просторова будова, sp3‑гібридизація. Метан, його
гомологи. Номенклатура алканів, їх фізичні та хімічні властивості. Насичені
вуглеводні в природі, застосування в техніці.
31. Етиленові вуглеводні (алкени), їх електронна
будова, sp2-гібридизація, d- і Ошибка!
Закладка не определена.-зв’язки,
подвійний зв’язок. Ізомерія. Номенклатура і хімічні властивості етиленових вуглеводнів,
правило Марковникова. Етилен, добування і застосування у промисловості.
32. Загальні поняття хімії високомолекулярних
сполук: мономер, полімер, мономерна ланка, ступінь полімеризації. Поліетилен і
поліпропілен, їх будова, властивості та застосування пластмас на їх основі.
33. Ацетилен, особливості його будови, sp-гібридизація,
потрійний зв’язок. Добування ацетилену карбідним способом та з метану, хімічні
властивості, застосування. Гомологічний ряд і номенклатура ацетиленових
вуглеводнів, застосування.
34. Бензен, його електронна будова, хімічні
властивості, промислове добування і застосування. Поняття про взаємний вплив
атомів на прикладі толуену.
35. Природні джерела вуглеводнів: нафта,
природний і попутний нафтові гази, вугілля. Перегонка нафти. Крекінг нафтових
продуктів, коксування вугілля.
36. Спирти, їх будова, номенклатура. Водневий
зв’язок і його вплив на фізичні властивості спиртів. Хімічні властивості
насичених одноатомних спиртів. Застосування метанолу, етанолу. Поняття про
багатоатомні спирти, властивості і застосування гліцерину.
37. Фенол, його будова, взаємний вплив атомів у
молекулі. Хімічні властивості фенолу в порівнянні з властивостями спиртів та
бензолу. Застосування фенолу.
38. Альдегіди, їх будова. Хімічні властивості.
Добування і застосування мурашиного і оцтового альдегідів.
39. Карбонові кислоти: електронна будова
карбоксильної групи. Насичені одноосновні карбонові кислоти: будова,
номенклатура, добування, фізичні та хімічні властивості. Головні представники
одноосновних карбонових кислот: оцтова, стеаринова, пальмітинова, олеїнова та
їх солі. Мило, його мийна дія. Взаємозв’язок між вуглеводнями, спиртами,
альдегідами і карбоновими кислотами.
40. Естери, їх склад, добування за реакцією
естерифікації, хімічні властивості. Жири як представники естерів, їхня роль у
природі, хімічна переробка.
41. Глюкоза, її склад, хімічні властивості, роль
у природі. Сахароза, її склад, гідроліз; загальна схема виробництва цукру.
42. Крохмаль, целюлоза, їх склад, хімічні
властивості, роль у природі та технічне застосування. Хімізм фотосинтезу.
Поняття про штучні волокна.
43. Амінокислоти, їх склад, хімічні властивості.
Реакція поліконденсації. Пепидний зв’язок. Білки, склад їхніх молекул, хімічна
будова. Біологічна роль білків. Синтетичне волокно капрон.
44. Роль хімії в житті суспільства: створення
нових матеріалів; розв’язання сировинної та енергетичної проблеми в
повсякденному житті людини; хімія та екологія; значення хімії для наукового
розуміння картини світу.